BCL2

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Сьогодні: 18.11.2017

Ген BCL2

Опис гена

  • Назва гена:

      BCL2

  • Синонім назви гена:

    Bcl-2

  • Хромосома:Цитобенд: 18:q21.33
  • Локалізація на хромосомі (Bp): 58941559 - 59138341
  • Кількість варіантів сплайсінгу: 5
  • Опис гена і білка:

    Цей ген кодує вбудований білок зовнішньої мітохондріальної мембрани, який блокує апоптоз деяких клітин, таких як лімфоцити. Конститутивна експресія BCL2, наприклад, у разі транслокації BCL2  до локусу важкого ланцюга, як вважають, є причиною фолікулярної лімфоми. Два варіанти транскриптів, що утвоюрюються шляхом альтернативного сплайсингу, різняться за своїми С-кінцями.

  • Тип гена:

    Кодування білка

  • Клас генів: Онкоген
  • Організм: Homo sapiens

Опис білка

  • Назва білка:

    Регулятор апопрозу Bcl-2

  • Субклітинна локалізація:

    Зовнішня мембрана мітохондрії; Однопрохідний мембранний білок. Мембрана ядра; Однопрохідний мембранний білок. Ендоплазматичний ретикулум; Однопрохідний мембранний білок.

  • Функції білка:

    Пригнічує апоптоз у різних клітинних системах, включаючи факторзалежні лімфогематопоетичні та нервові клітини. Регулює клітинну загибель шляхом регулювання проникності мітохондріальної мембрани. Як вважають, функціонує в системі зворотного зв'язку з каспазами. Інгібує активність каспаз шлахом запобігання вивільненню цитохрому С з мітохондрій і / або шляхом зв'язування з фактором активації апоптозу (APAF-1).

  • Імуногістохімічна характеристика:
  • Структура субодиниць:

    Формує гомодимери і гетеродимери з BAX, BAD, BAK та Bcl-X(L). Гетеродимеризація з ВАХ вимагає наявності інтактних мотивів BH1 та Bh2 і є необхідною для антиапоптотичної активності. Крім того, взаємодіє з APAF1, RAF-1, TP53BP2, BBC3, BCL2L1, MRPL41 та BNIPL. Вважають, що зв'язування з FKBP8 націлене на BCL2 в мітохондріях і, ймовірно, заважає зв'язуванню BCL2 з його мішенями. Взаємодіє з BAG1, незалежно від АТФ.

  • Доменна структура:

    Мотив BH4 потрібен для антиапоптичної активності та для взаємодії з RAF-1.

  • Тканинна специфічність:

    Ексретується в найрізноманітніших тканинах.

  • Посттрансляційна модифікація:

    Фосфорилювання/дефосфорилювання в положенні Ser-70 регулює антиапоптозну активність. Стимульоване фактором росту фосфорилювання в положенні Ser-70 під дією PKC потрібне для антиапоптозної активності і відбувається під час фази G2/M клітинного циклу. За відсутності факторів росту BCL2, як вважають, фосфорилюється іншими протеїнкіназами, такими як Erks і стресактивовані кінази. Дефосфорилюється протеїн фосфатазою 2A (PP2A). Протеолітично розщеплюється каспазами під час апоптозу. Відщеплений білок без мотиву BH4 має проапоптичну активність, викликає вивільнення цитохрому С в цитозоль, сприяючи подальшій активності каспаз.

  • Участь у розвитку захворювань:

    Хромосомна аберація за участю BCL2 може бути причиною фолікулярної лімфоми (FL); інша назва – хронічний лімфолейкоз типу II. Транслокація t(14;18)(q32; q21) з ділянками генів імуноглобулінів. Мутації BCL2, виявлені при неходжкінських лімфомах, що несуть хромосомну транслокацію, можуть бути віднесені до соматичного механізму гіпермутації Ig, що приводить до нуклеотидних транзицій.

  • Схожість послідовнестей:

    Належить до сімейства Bcl-2.

Детальніше в цій категорії: SMAD2 »
Ви тут: Home