Дієта, зайва вага та гіподинамія

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Сьогодні: 18.11.2017

Дієта, зайва вага та гіподинамія

(4 голосів)

lifestyle dieta logoПроблема взаємозв'язку харчування, зайвої ваги і виникнення раку молочної залози є предметом активних наукових досліджень, особливо в останнє десятиліття. Сьогодні вже доведено, що їжа, її окремі компоненти, їх співвідношення можуть посилювати або гальмувати утворення і ріст як доброякісних, так і ЗН. Від харчування залежить обмін речовин, що лежить в основі життя, а їжа є його джерелом і регулятором. Існування залежності підвищеного ризику раку молочної залози від надмірного калорійного харчування з великим вмістом насичених жирів обумовлено впливом харчування на гормональний фон організму. 

 

 

 

Ожиріння

Ожиріння, тобто накопичення жиру в організмі, що приводить до збільшення надлишкової маси тіла на 20% і більше, порівняно із середніми нормальними показниками, представляє не лише медичну, а й соціальну проблему. В економічно розвинених країнах особи, які страждають різними формами ожиріння, складають 20-30% від загального числа популяції, а 40-50% мають надлишкову масу тіла. Згідно з епідеміологічними прогнозами, до 2025 року ожирінням страждатиме близько 40% чоловіків і 50% жінок [17].

Для визначення ступеня ожиріння враховується надлишок маси тіла у порівнянні з «ідеальною», або «теоретичною» масою тіла. Нині найбільшого використання набув так званий «індекс маси тіла» (ІМТ), який взятий за основу для класифікації ваги людського організму [18].

Індекс маси тіла (ІМТ, англ. BMI, body mass index) — величина, що дає змогу оцінити ступінь відповідності маси тіла людини та її зросту і цим непрямо оцінити, чи є маса тіла недостатньою, нормальною, надмірною (ожирінням).

I= m/ h2

де: m — маса тіла в кілограмах, h — зріст у метрах.

 

Таблиця: Класифікація ваги, відповідно до даних Національного інституту охорони здоров’я (National Institutes of Health, NIH) [18]

                               Класифікація ваги                                                    Індекс маси тіла, кг,м2                                  
   Недостатня вага   Менше 18,5
   Нормальна вага   Від 18,5 до 24,9
   Надмірна вага   Від 25,0 до 29,9
   Ожиріння   Від 30,0 до 39,9
   Крайнє ожиріння   40,0 та більше

Надмірна вага і ожиріння пов'язані з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози, особливо у жінок після менопаузи (зазвичай, у віці 50-55 років). Функція яєчників у цей життєвий період жінки затухає, відповідно, зменшується кількість статевих гормонів, що є фізіологічним і нормальним процесом. Проте жирова тканина може брати участь у метаболізмі гормонів і перетворювати деякі інші гормони в естроген. Наявність великої кількості жирової тканини може збільшити рівень естрогену в організмі до нефізіологічних для цього життєвого періоду жінки величин (це називається гіперестрогенізація). Протікання таких процесів може підвищити вірогідність розвитку раку молочної залози, оскільки його виникнення пов’язано з гормональним дисбалансом.

Проте слід зазначити, що взаємозв'язок між вагою і ризиком раку молочної залози складний. Наприклад, ризик підвищений у жінок, що набрали зайву вагу в дорослому віці, але не підвищений у тих, хто мав надлишкову вагу з дитинства. Крім того, надлишкова жирова тканина в ділянці талії більше впливає на ризик, ніж така ж кількість жирової тканини в ділянці, наприклад, стегон.

Зв'язок між надлишковою вагою і раком молочної залози доведений результатами значної кількості епідеміологічних досліджень. Подвоєння ЗН відмічено у жінок, в яких ІМТ перевищує 24 кг/м2. Аналіз досліджень, в які були включені 340 тис. жінок, показав, що в жінок, у яких ІМТ більше 28 кг/м2, відносний ризик захворювання на ЗН підвищений на 30%, у порівнянні з жінками, в яких ІМТ нижче 21 кг/м2 [3].

Вивчення значення насиченого жиру в їжі і ризику раку молочної залози нерідко дає суперечливі результати. Найчастіше говорять, що рак молочної залози зустрічається рідше в країнах, де типова дієта містить малу кількість загального жиру, з низьким вмістом насиченого жиру (тваринні жири, маргарин, фастфуди та ін.), а також і поліненасиченого жиру (риб’ячий жир, морська риба, злаки, горіхи, насіння та ін.) [17].

Здорове харчування

Здорове харчування визначають як вживання в їжу продуктів, які в максимальній мірі задовольняють потреби людини в енергетичних, пластичних і регуляторних речовинах, що дозволяє підтримувати на належному рівні здоров'я і запобігати можливості виникнення різних захворювань. Щоденне здорове харчування буде сприяти зниженню ризику виникнення злоякісних пухлин. Сьогоднішні наукові уявлення про здорове харчування передбачають дотримання 4-х основних принципів:

  • енергетична збалансованість
  • оптимальне споживання макронутрієнтів: білків, жирів і вуглеводів
  • оптимальне споживання рідини ;
  • оптимальне споживання мікронутрієнтів: вітамінів, мінералів та інших біологічно активних речовин

На думку фахівців, цілеспрямована збалансована дієта, багата овочами і фруктами, в комбінації з фізичною активністю і підтримкою нормальної маси тіла є найважливішою у первинній профілактиці раку і на 30-40% може знизити ризик виникнення й розвитку більшості пухлин різних локалізацій. Згідно з останніми дослідженнями, принаймні 4 млн. випадків захворювання на рак можна було б запобігти, якби люди їли менше м'яса і тваринних жирів та більше овочів і фруктів [2, 3].

У документі ВООЗ "Здоров'я-21" викладено основи політики збереження і зміцнення здоров'я всіх в Європейському регіоні та досвід багатьох міжнародних експертів із проблем харчування і здоров'я населення. Піраміда харчування рекомендована ВООЗ як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону. В основу її створення покладено необхідні для здорового харчування продукти, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє [19].

Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора:

lifestyle color piramida harchuvannya
Мал. 1. Кольорова піраміда харчування

зелений — вживай без обмежень;

жовтий — споживай обачливо;

червоний — поміркуй, чи варто вживати.

За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх зелених шарів піраміди, а саме: з хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею.

Із продуктів, що входять до нижнього зеленого шару піраміди, ВООЗ рекомендує споживати щодня не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, тобто п'ять-шість порцій. Краще вживати свіжі овочі та фрукти відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва.

Жовтий шар піраміди закликає до обачливості. У пропорційному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи та бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. Оскільки організм потребує щодня лише 0,8 г білка на кілограм ідеальної маси тіла, вживати ці продукти необхідно в малих кількостях. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти.

lifestyle piramida harchuvannya
Мал. 2. Піраміда харчування

На верхівці піраміди розташована червона зона продуктів, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Адже сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже забезпечена іншими групами продуктів.

Дуже важливо вживати корисні продукти, але не менш важливою є кількість їх споживання.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Норма споживання продуктів згідно з пірамідою здорового харчування

         
          Норма споживання продуктів                    
            Порція          
   Зернові   1 скибочка хліба (35 г)

125 г готового рису або макаронів (пасти)

175 г (3/4 склянки) гарячої каші

  30 г холодного сухого сніданку (мюслі)
   Фрукти та овочі   125 г (1/2 склянки) свіжих, заморожених або консервованих овочів або фруктів

125 г (1/2 склянки) фруктового або овочевого соку

250 г (1 склянка) листових овочів (салатний лист, шпинат)

  1 цілий овоч чи фрукт (помідор, яблуко, апельсин і т.д.)
   Молоко і молочні продукти    250 мл (1 склянка) молока

175 мл (3/4 склянки) йогурту

   50 г сиру
   М'ясо, риба, птиця   125 мл (1/2 склянки) або 75 г готової риби, птиці або ін. нежирного м'яса

175 мл (3/4 склянки) готової квасолі (бобів)

2 яйця

  30 мл (2 ст. ложки) арахісового масла
   Солодощі   1 середній шматок кексу / булочки

3-4 печива

 

Потреби споживання харчових продуктів різні для людей. Вони залежать від роду занять, віку, вашого метаболізму і цілого комплексу інших факторів. Відповідно, і здоровий розмір порції для різних людей буде відрізнятися. За рекомендаціями ВООЗ [19], кількість порцій того чи іншого продукту у відповідності зі статтю і віком буде:

Таблиця 2. Кількість порцій у відповідності до статі та віку

   Вік    2-3     4-8     9-13        14-18        19-50     51+
   Стать               Ж     Ч    Ж    Ч     Ж      Ч   
   Овочі та фрукти   4    5   6    7   8    7-8    8-10     7   7
   Злакові   3    4   6    6   7    6-7     8    6   7
  Молоко і молочні продукти   2    2   3-4    3-4     3-4      2   2    3   3
  Білкові продукти   1    1   1-2    2   3    2   3    2   3

 

Фізична активність

lifestyle vudu fiz aktuvnosti

Мал. Різні види фізичної активності 

Результати наукових досліджень [5] свідчать, що недостатня фізична активність, малорухливий спосіб життя підвищують ризик раку молочної залози. При цьому, незрозумілою залишається роль різних видів фізичного навантаження на ризик розвитку раку молочної залози і можливий ефект модифікації цього взаємозв'язку.

Група дослідників опрацювала дані 218 169 жінок у пре- і постменопаузі з 9 європейських країн віком від 20 до 80 років у рамках європейського проспективного дослідження взаємозв’язку раку та харчування. Оцінка фізичної активності включала діяльність по дому, на роботі і у вільний час; обчислювалися ризики з урахуванням віку, освіти, індексу маси тіла, куріння, вживання алкоголю, віку менархе, віку перших пологів, кількості пологів, використання оральних контрацептивів і замісної гормонотерапії [17].

Протягом 6,5 років спостереження зареєстровано 3423 випадки інвазивного раку молочної залози. В цілому ж, щодо фізичної активності, то збільшення її обсягу асоціювалося зі зниженням виявлення раку молочної залози у жінок в постменопаузі. Особливо ризик зменшувався при вказівці виконання роботи по дому як у жінок в постменопаузі, так і пременопаузі. Діяльність на роботі і у вільний час не чинила значного впливу на показники ризику раку молочної залози як у пре-, так і в постменопаузі. Таким чином, в цьому дослідженні було зроблено висновок, що фізична активність знижує ризик розвитку раку молочної залози. Однак залишається відкритим питання, який обсяг фізичних вправ для цього необхідний [19].

За даними досліджень [5], такого фізичного навантаження, як швидка ходьба від 1 години 15 хвилин до 2 годин 30 хвилин на тиждень достатньо, щоб зменшити ризик на 18%. Прогулянка пішки протягом 10 годин на тиждень знижує цей ризик ще більше. Американська асоціація раку пропонує займатися фізичними вправами по 45-60 хвилин 5 або більше днів на тиждень. 

 

 Автоматична зміна кадрів: 30 секунд

 

  

Прочитано, разів: 3037 Останнє редагування Четвер, 03 березня 2016 19:31
Ви тут: Home