На сьогодні не існує чітко встановленого незаперечного зв’язку між палінням та розвитком раку молочної залози. Проте існують результати епідеміологічних досліджень, які відслідковують зв’язок між цими об’єктами з урахуванням найрізноманітніших аспектів проблеми.
Наприклад, дослідження, проведені у відділенні клінічної епідеміології Німецького дослідницького центру раку, виявили зв'язок між активним і пасивним курінням та ризиком захворювання на рак молочної залози. Тютюновий дим відноситься до першої групи факторів, канцерогенність яких доведена для людини [16].
До складу тютюнового диму, крім нікотину, входять кілька десятків токсичних і канцерогенних речовин, у т.ч. поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), наприклад, бенз(а)пірен; ароматичні аміни (нафтиламін, амінобіфеніл); летючі нітросполуки; табакоспецифічні нітрозоаміни (ТСНА); вінілхлорид; бензол; альдегіди (формальдегід); феноли; важкі метали - хром, кадмій; радіоактивні речовини - полоній-210; вільні радикали і т.д., які Міжнародним агентством з вивчення раку (МАВР) віднесено до групи «доведених» (група 1) або «вірогідних» (група 2а) на канцерогенність речовин [13]. Деякі з цих речовин містяться в тютюновому листі, інші ж утворюються під час його обробки і горіння.
|
|
Мал. 1. Тютюнопаління та РМЗ |
У більшості країн запроваджено нормативи на вміст смоли та нікотину. Для смоли ці нормативи варіюють у межах 10-15 мг у сигареті, а для нікотину - 1-1,3 мг у сигареті.
Експериментальні дослідження показали, що основні компоненти тютюну, такі як ПАВ, ароматичні аміни і N-нітрозаміни, можуть індукувати розвиток пухлин молочної залози [6].
За результатами наукових досліджень [16], виявлено, що у жінок віком до 50-ти років, які палять, рак молочної залози діагностується на 50% частіше, в порівнянні з жінками, які ніколи не курили і не піддавалися (пасивне куріння) дії тютюнового диму. Дослідники також виявили, що ризик раку молочної залози підвищується зі збільшенням стажу куріння і зменшується після того, як жінка припиняє палити. У колишніх курців рак діагностується на 20% частіше, ніж у тих, хто не курить. Результати досліджень вказують на наявність слабкого, але достовірного зв'язку між курінням і раком молочної залози, що включає дозозалежний зв'язок з інтенсивністю і тривалістю куріння. Чинником, що підсилює взаємозв'язок, виявився ранній вік початку куріння. Ця закономірність більшою мірою проявляється для раку молочної залози, що виявляється у віці до настання менопаузи.
Також пасивне куріння підвищує ризик розвитку раку молочної залози серед жінок, які ніколи не курили. У тих, хто піддавався дії диму сигарет більше години в день, принаймні, протягом року, вірогідність раку молочної залози була більше на 60%.
|
|
Мал. 2. Склад цигарки та тютюнового диму |
|
|
Мал. 3. Основні компоненти тютюнового диму |
1. Interactive nutritional recommendations for cancer patient. - OECI, 2011. Доступ: http://www.oeci.eu/Publications.aspx
2.Global status report on non-communicable diseases, 2010. - WHO, 2011. Доступ: http://www.who.int/gho/ncd
3. Cancer. Primary prevention. Доступ: http://www.who.int/research
4. Европейские рекомендации по борьбе со злокачественными опухолями и их научное обоснование. Третья версия. Доступ: http://www.pror.ru/prophylaxis_euro.shtml
5. Global strategy on diet, physical activity and health/ Доступ: http://www.who.int
6. http://www.medinfon.ru/tips/tabakozavisimost/kurenie_i_rak_molochnoy_zhelezy/
7. Byrne C., Webb P.M., Jacobs T.W. et al. (2002) Alcohol consumption and incidence of benign breast disease. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev., 11(11): pp. 1369–1374.
8. Berkey C.S., Willett W.C., Frazier A.L. et al. (2010) Prospective study of adolescent alcohol consumption and risk of benign breast disease in young women. Pediatrics, 125(5): pp. 1081–1087.
9. IARC Working Group on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Alcohol consumption and ethyl carbamate. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks in Humans 2010, 96: 3–1383. Доступ: http://aiwa.dn.ua/hypn/Files/alcohol-situation-2013.pdf Доступ: https://uk.wikipedia.org/wiki/
10. Druesne-Pecollo N., Tehard B., Mallet Y. et al. (2009) Alcohol and genetic polymorphisms: effect on risk of alcohol-related cancer. Lancet Oncology, 10(2): 173–180.
11. Kanda J., Matsuo K., Suzuki T. et al. (2009) Impact of alcohol consumption with polymorphisms in alcohol-metabolizing enzymes on pancreatic cancer risk in Japanese. Cancer Science, 100(2): 296–302.
12. Hamajima N., Hirose K., Tajima K. et al. (2002) Alcohol, tobacco and breast cancer — collaborative reanalysis of individual data from 53 epidemiological studies, including 58,515 women with breast cancer and 95,067 women without the disease. Br. J. Cancer, 87(11): 1234–1245.
13. Allen N.E., Beral V., Casabonne D. et al. (2009) Moderate alcohol intake and cancer incidence in women. J. Nat. Cancer Inst., 101(5): 296–305.
14. Khuder SA, Mutgi AB, Nugent S. Smoking and breast cancer: a meta analysis. Rev Environ Health. 2001 Jul) Sep;16(4): pp. 253-261.
15. http://jnci.oxfordjournals.org/content/early/2014/04/04/jnci.dju068.abstract
16. www.nhlbi.nih.gov/health/public/heart/obesity/lose_wt/bmi_dis.htm
17. Всесвітня організація охорони здоров’я: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.who.int.
18. Заридзе Д.Г., Мень Т.Х. Приоритетные направления противораковой борьбы в России // Рос. онкол. журн. - 2001. - №5. - С. 5-15.
