Прогнозування ризику РГЗ

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Сьогодні: 18.11.2017
Прогнозування ризику РГЗ

Прогнозування ризику РГЗ 2

Рак грудної залози (РГЗ) залишається серйозною глобальною проблемою. Незважаючи на стійке зниження темпів смертності від РГЗ у багатьох західних країнах, за винятком Сполучених Штатів, [1] захворюваність на РГЗ продовжує зростати [2] Хоча це збільшення захворюваності, швидше за все, пов'язано переважно зі змінами у харчових, репродуктивних, середовищних чинниках, на додаток до популяційного ризику РГЗ, інші фактори ризику, такі як сімейний анамнез, ендокринні фактори і індивідуальні чинники, враховуючи щільність та доброякісні проліферативні зміни грудної залози, можуть істотно змінити ризик розвитку РГЗ. За статичними даними щодо розповсюдженості РГЗ програми Національного інституту раку (США) «National Cancer Institute's Surveillance, Epidemiology, and End Results» з 2001 по 2003 рік, 12,7% жінок, що народилися сьогодні в США, будуть мати РГЗ протягом свого життя. Про цей середній ризик (приблизно 12%) часто говорять як "1 із 8," в той час як ймовірність того, що жінка ніколи не матиме РГЗ становить 87,3%, що відповідає "7 із 8" жінок. [3].

На додаток до цього, дані генетичних досліджень також показали зростання захворюваності у пацієнтів з мутаціями BRCA1 і BRCA2 [4-6].

Гени BRCA1 і BRCA2, асоційовані з РГЗ, відповідають приблизно за 40% випадків спадкового РГЗ. У хворих з мутацією BRCA1, середній кумулятивний ризик розвитку раку у віці 70-ти років знаходиться в діапазоні між 55% і 85% для РГЗ, а також між 16% і 60% для раку яєчників. У носіїв мутації BRCA2, ризики РГЗ лежать в діапазоні від 37% до 85%, а також між 11% і 27% для раку яєчників. [7].

Як відомо, ризик захворіти на РГЗ зростає з віком, проте, більше, ніж вік, важливим фактором ризику для розвитку цього захворювання є, ймовірно, наявність обтяженої сімейної історії РГЗ. Отже, пошук конкретних генетичних факторів схильності, таких як мутації генів-супресорів пухлин BRCA в сім'ї, має першорядне значення в оцінці ризиків. Спадкові фактори, майже, напевно також відіграють роль у високій частці спорадичних РГЗ; однак, ці фактори важче оцінити, і є надія, що дослідження асоціацій, пов’язаних з геномом, допоможе розгадати їх у майбутньому [8].

За винятком дуже рідкісних випадків [9] не існує фенотипічних проявів, що можуть допомогти ідентифікувати людей, які несуть патогенні мутації, які збільшують ризик розвитку РГЗ. Отже, на цьому тлі оцінка сімейної історії постає необхідною для виявлення ймовірності сприяючих генів РГЗ в сім'ї. Так звані клініки сімейної історії використовують двосторонній підхід для оцінки ризику РГЗ: визначення пацієнтів з гермінативною мутацією, які піддаються ризику, з подальшим генетичним тестуванням; а також кількісне визначення ризику розвитку РГЗ протягом певного періоду часу для тих, хто не відповідає критеріям для генетичного тестування або має негативні результати генетичного обстеження. Слід зазначити, однак, що серед хворих на РГЗ з обтяженою сімейною історією раку, які мають негативні результати генетичного обстеження (дикого типу) щодо BRCA1 і BRCA2, близько 12% мають геномну делецію або дуплікацію в одному з цих генів і приблизно 5% несуть мутації в інших генах, асоційованих з РГЗ [10].

Генетичні і сімейні чинники можуть істотно підвищити довічний ризик розвитку РГЗ і пов'язані з розвитком раку в молодому віці. Тим не менш, незважаючи на те, що гени високого ризику сприяють менше 5% нових діагнозів РГЗ [11] значна кількість національних систем охорони здоров'я виявляють пацієнтів з мутаціями асоційованих з раком генів до прийняття рішення щодо здійснення епіднагляду, профілактики або терапевтичних стратегій. [12]. У цьому аспекті точна оцінка індивідуального ризику має першорядне значення і на сьогодні існують доступні інструменти для оцінки цього ризику.

Жінкам, які мають високий ризик розвитку РГЗ, можуть бути запропоновані більш інтенсивні спостереження або профілактичні заходи, такі як оперативне втручання або хіміопрофілактика. Центральне місце у прийнятті рішень, що стосуються рівня профілактики, є точна і індивідуальна оцінка ризику. Знання ризиків РГЗ потрібно для вибору відповідної стратегії впливу на перебіг захворювання. Оцінка ризику ділиться на дві групи: ризик носійства мутації в генах високого ризику, таких як BRCA1 або BRCA2, і ризик розвитку РГЗ з мутацією в гені або без такої. На сьогоднішній день розроблено ряд моделей для оцінки цих ризиків, але за умов незалежного використання таких моделей почасти отримано різні результати. Деякі моделі здатні прогнозувати як ризики мутації гена, так і ризики РГЗ, однак, вони мають лімітовану точність. Подальше поліпшення в знаннях про те, як найкраще інтегрувати нові фактори ризику та нещодавно виявлені генетичні варіанти в цих моделях, дозволить лікарям більш точно визначити, які жінки, швидше за все, мають ризик виникнення РГЗ.

  1. Jemal A, Siegel R, Ward E, et al. Cancer statistics, 2008. CA Cancer J Clin. 2008;58(2):71–96
  2. Parkin DM, Bray F, Ferlay J, Pisani P. Global cancer statistics, 2002. CA Cancer J Clin. 2005;55(2):74–108
  3. Ries LAG, Harkins D, Krapcho M, et al. SEER Cancer Statistics Review, 1975-2003. Bethesda (MD): National Cancer Institute; 2006
  4. King MC, Marks JH, Mandell JB. Breast and ovarian cancer risks due to inherited mutations in BRCA1 and BRCA2. Science. 2003;302(5645):643–646
  5. Tryggvadottir L, Sigvaldason H, Olafsdottir GH, et al. Population-based study of changing breast cancer risk in Icelandic BRCA2 mutation carriers, 1920–2000. J Natl Cancer Inst. 2006;98(2):116–122
  6. Evans DG, Shenton A, Woodward E, Lalloo F, Howell A, Maher ER. Penetrance estimates for BRCA1 and BRCA2 based on genetic testing in a Clinical Cancer Genetics service setting. BMC Cancer. 2008;8:155
  7. Antoniou A, Pharoah PD, Narod S, et al. Average risks of breast and ovarian cancer associated with BRCA1 or BRCA2 mutations detected in case series unselected for family history: a combined analysis of 22 studies. Am J Hum Genet 2003; 72: 1117-30
  8. Easton DF, Pooley KA, Dunning AM, et al. Genome-wide association study identifies novel breast cancer susceptibility loci. Nature. 2007;447(7148):1087–1093
  9. Nelen MR, Padberg GW, Peeters EA, et al. Localisation of the gene for Cowden disease to chromosome 10q22–23. Nat Genet. 1996;13(1):114–116
  10. Walsh T, Casadei S, Coats KH, et al. Spectrum of mutations in BRCA1, BRCA2, CHEK2, and TP53 in families at high risk of breast cancer. JAMA. 2006;295(12):1379–1388
  11. Newman B, Austin MA, Lee M, King M. Inheritance of human breast cancer: evidence for autosomal dominant transmission in high-risk families. Proc Natl Acad Sci U S A. 1988;85(9):3044–3048
  12. Evans DG, Cuzick J, Howell A. Cancer genetics clinics. Eur J Cancer (1996) 32A(3):391–392

 

Рак грудної залози (РГЗ) залишається серйозною глобальною проблемою. Незважаючи на стійке зниження темпів смертності від РГЗ у багатьох західних країнах, за винятком Сполучених Штатів, [1] захворюваність на РГЗ продовжує зростати [2] Хоча це збільшення захворюваності, швидше за все, пов'язано переважно зі змінами у харчових, репродуктивних, середовищних чинниках, на додаток до популяційного ризику РГЗ, інші фактори ризику, такі як сімейний анамнез, ендокринні фактори і індивідуальні чинники, враховуючи щільність та доброякісні проліферативні зміни грудної залози, можуть істотно змінити ризик розвитку РГЗ. За статичними даними щодо розповсюдженості РГЗ програми Національного інституту раку (США) «National Cancer Institute's Surveillance, Epidemiology, and End Results» з 2001 по 2003 рік, 12,7% жінок, що народилися сьогодні в США, будуть мати РГЗ протягом свого життя. Про цей середній ризик (приблизно 12%) часто говорять як "1 із 8," в той час як ймовірність того, що жінка ніколи не матиме РГЗ становить 87,3%, що відповідає "7 із 8" жінок. [3].

На додаток до цього, дані генетичних досліджень також показали зростання захворюваності у пацієнтів з мутаціями BRCA1 і BRCA2 [4-6].

Гени BRCA1 і BRCA2, асоційовані з РГЗ, відповідають приблизно за 40% випадків спадкового РГЗ. У хворих з мутацією BRCA1, середній кумулятивний ризик розвитку раку у віці 70-ти років знаходиться в діапазоні між 55% і 85% для РГЗ, а також між 16% і 60% для раку яєчників. У носіїв мутації BRCA2, ризики РГЗ лежать в діапазоні від 37% до 85%, а також між 11% і 27% для раку яєчників. [7].

Як відомо, ризик захворіти на РГЗ зростає з віком, проте, більше, ніж вік, важливим фактором ризику для розвитку цього захворювання є, ймовірно, наявність обтяженої сімейної історії РГЗ. Отже, пошук конкретних генетичних факторів схильності, таких як мутації генів-супресорів пухлин BRCA в сім'ї, має першорядне значення в оцінці ризиків. Спадкові фактори, майже, напевно також відіграють роль у високій частці спорадичних РГЗ; однак, ці фактори важче оцінити, і є надія, що дослідження асоціацій, пов’язаних з геномом, допоможе розгадати їх у майбутньому [8].

За винятком дуже рідкісних випадків [9] не існує фенотипічних проявів, що можуть допомогти ідентифікувати людей, які несуть патогенні мутації, які збільшують ризик розвитку РГЗ. Отже, на цьому тлі оцінка сімейної історії постає необхідною для виявлення ймовірності сприяючих генів РГЗ в сім'ї. Так звані клініки сімейної історії використовують двосторонній підхід для оцінки ризику РГЗ: визначення пацієнтів з гермінативною мутацією, які піддаються ризику, з подальшим генетичним тестуванням; а також кількісне визначення ризику розвитку РГЗ протягом певного періоду часу для тих, хто не відповідає критеріям для генетичного тестування або має негативні результати генетичного обстеження. Слід зазначити, однак, що серед хворих на РГЗ з обтяженою сімейною історією раку, які мають негативні результати генетичного обстеження (дикого типу) щодо BRCA1 і BRCA2, близько 12% мають геномну делецію або дуплікацію в одному з цих генів і приблизно 5% несуть мутації в інших генах, асоційованих з РГЗ [10].

Генетичні і сімейні чинники можуть істотно підвищити довічний ризик розвитку РГЗ і пов'язані з розвитком раку в молодому віці. Тим не менш, незважаючи на те, що гени високого ризику сприяють менше 5% нових діагнозів РГЗ [11] значна кількість національних систем охорони здоров'я виявляють пацієнтів з мутаціями асоційованих з раком генів до прийняття рішення щодо здійснення епіднагляду, профілактики або терапевтичних стратегій. [12]. У цьому аспекті точна оцінка індивідуального ризику має першорядне значення і на сьогодні існують доступні інструменти для оцінки цього ризику.

Жінкам, які мають високий ризик розвитку РГЗ, можуть бути запропоновані більш інтенсивні спостереження або профілактичні заходи, такі як оперативне втручання або хіміопрофілактика. Центральне місце у прийнятті рішень, що стосуються рівня профілактики, є точна і індивідуальна оцінка ризику. Знання ризиків РГЗ потрібно для вибору відповідної стратегії впливу на перебіг захворювання. Оцінка ризику ділиться на дві групи: ризик носійства мутації в генах високого ризику, таких як BRCA1 або BRCA2, і ризик розвитку РГЗ з мутацією в гені або без такої. На сьогоднішній день розроблено ряд моделей для оцінки цих ризиків, але за умов незалежного використання таких моделей почасти отримано різні результати. Деякі моделі здатні прогнозувати як ризики мутації гена, так і ризики РГЗ, однак, вони мають лімітовану точність. Подальше поліпшення в знаннях про те, як найкраще інтегрувати нові фактори ризику та нещодавно виявлені генетичні варіанти в цих моделях, дозволить лікарям більш точно визначити, які жінки, швидше за все, мають ризик виникнення РГЗ.

Фактори ризику розвитку РГЗ для носіїв мутацій генів BRCA1/BRCA 2

Фактори ризику розвитку РГЗ для носіїв мутацій генів BRCA1/BRCA 2 0

Для оцінки ризиків РГЗ на довготривалий період якомога точніше важливо визначити найбільшу кількість чинників ризику. На сьогодні виявлено ряд інформативних факторів ризику РГЗ, які були описані також і кількісно. Для…

Моделі оцінки ризику РГЗ

Моделі оцінки ризику РГЗ 1

Величина ризику РГЗ є важливою складовою первинної профілактики, оптимізації медико-санітарної роботи в напрямку підвищення ефективності заходів щодо зниження несприятливих наслідків впливу факторів ризику, а також економічних і якісних показників життя.…

Клінічне дослідження моделей оцінки ризику РГЗ

Клінічне дослідження моделей оцінки ризику РГЗ 0

Модель Гейла є основою для компютерної програми BCRAT розрахунку ризику РГЗ [27] (рис. 1). Ця електронна версія моделі Гейла оцінює тільки ризик інвазивного РГЗ. Модель Гейла/BCRAT є досить точною в…

Клінічне застосування моделей оцінки ризику РГЗ (українські моделі)

Застосування існуючих моделей розрахунку ризику РГЗ

Останнє редагування Середа, 29 червня 2016

Валідація моделей РГЗ

Валідація моделей РГЗ

Останнє редагування Понеділок, 21 грудня 2015
Повернутися до розділуДля фахівців
Ви тут: Home Прогнозування ризику РГЗ