rss-стрічка зарубіжних новин медицини з проблеми раку

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Новини медицини

Новини медицини 182

iepor breast cancer rss-news

На цій сторінці ви можете ознайомитися з новинами медицини з проблеми раку, опублікованими у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, у тому числі з результатами наукових досліджень у галузі профілактики та лікування раку молочної залози.

Інформація постійно оновлюється.

Якщо ви хочете бути в курсі останніх новин, то внизу сторінки розміщено посилання, по якій ви можете підписатися на наш канал RSS-новин.

 

Понеділок, 08 лютого 2016 20:21

Ліпофілінг є безпечним методом для реконструкції молочної зал

У жінок, які перенесли операцію з приводу раку молочної залози, метод, що має назву ліпофілінг (використання власних жирових клітини пацієнтки для оптимізації результатів реконструкції молочної залози), не збільшує ризик рецидиву раку молочної залози. Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі «Пластична та реконструктивна хірургія» – офіційному виданні Американського товариства пластичних хірургів (АТПХ). «Наше контрольоване дослідження показує, що використання ліпофілінгу в процесі реконструкції молочної залози є безпечною процедурою, яка не збільшує ризик рецидиву або нових випадків раку молочної залози», – коментує член АТПХ, хірург Стівен Дж. Кроновітц із Центру пластичної хірургії Кроновітца, Х'юстон (колишній Онкологічний центр доктора Андерсона), провідний автор публікації. Нові дані свідчать, що ліпофілінг є безпечним для реконструкції молочної залози Використовуючи базу даних пластичної хірургії, дослідники проаналізували серію з більш ніж 1000 часткових або повних мастектомій з подальшою реконструкцією молочної залози за допомогою ліпофілінгу. Близько 30 відсотків випадків склали випадки мастектомії для зниження ризику у жінок з високим генетичним ризиком раку молочної залози. Дані про частоту рецидивів або нових випадків раку молочної залози були потім зіставлені з даними аналогічної групи жінок, яким була виконана мастектомія з подальшою реконструкцією молочної залози без ліпофілінгу. У процедурі ліпофілінгу жир отримують шляхом ліпосакції з іншої частини тіла (наприклад на животі або стегнах). Він впорскується для поліпшення зовнішнього вигляду молочної залози. Для жінок, які пройшли мастектомію з приводу раку молочної залози, в цілому частота рецидивів у групі, яка проходила реконструкцію ліпофілінгом, була аналогічною групі, в якій ліпофілінг не застосовувався. Частота локорегіонарного рецидиву (розвитку пухлини в молочній залозі або ділянці навколо неї) істотно не відрізнялася між групами: 1,3 відсотка для жінок, яким робили ліпофілінг, проти 2,4 відсотка серед тих, кому його не виконували. Частота системного (віддаленого) рецидиву раку була також зіставною: 2,4 відсотка в групі з ліпофілінгом проти 3,6 відсотка в групі без нього. У жодної з жінок, яким мастектомія була виконана профілактично, не розвинувся первинний рак молочної залози. У більшості підгруп пацієнтів ризик рецидиву раку молочної залози був аналогічним при застосуванні ліпофілінгу і без нього. Єдиним винятком стали жінки, які отримували гормональну терапію, де ліпофілінг асоціювався з невеликим, але істотним збільшенням ризику локорегіонарного рецидиву: 1,4 у порівнянні з 0,5 відсотка. Ліпофілінг – це метод введення жиру, який дедалі частіше використовується для оптимізації косметичних результатів реконструкції молочної залози. В опитуванні 2013 року понад 60 відсотків хірургів – членів АТПХ зазначили, що використовували введення жиру в рамках реконструкції молочної залози. Але деякі пластичні хірурги все ще не схильні застосовувати ліпофілінг через занепокоєння, що це може вплинути на ризик первинного або рецидивуючого раку молочної залози. Нове дослідження рецидивів раку молочної залози, є першим, в якому використовувалася контрольна групу жінок, яким була зроблена реконструкції молочної залози без ліпофілінгу. Результати не засвідчили збільшення ризику локорегіонарного або системного рецидиву у жінок з раком молочної залози, яким була проведена реконструкція молочної залози з використанням ліпофілінгу. Дослідження також не показало, що ліпофілінг впливає на ризик первинного раку молочної залози для зростаючого числа жінок з високим ризиком, яким виконується «превентивна» мастектомія. «Наші результати містять нові докази того, що ліпофілінг, який використовується в рамках реконструкції молочної залози, є безпечною процедурою і не збільшує ризик рецидиву або розвитку нового раку молочної залози після мастектомії», – наголошує доктор Кроновітц. Відзначаючи необхідність подальших досліджень, вчені сподіваються, що їх висновки сприятимуть тому, що більше пластичних хірургів використовуватимуть ліпофілінг, щоб забезпечити найкращі результати реконструкції молочної залози для своїх пацієнток, які перенесли операцію з приводу раку молочної залози. Джерело: Wolters Kluwer http://www.news-medical.net/news/20160131/Lipofilling-safe-for-breast-reconstruction.aspx
Понеділок, 08 лютого 2016 20:20

Штучне світло в нічний час як джерело забруднення навколишнього середовища - супресія мелатоніну і рак молочної залози

Авраам Хаїм, Ізраїльський центр міждисциплінарних досліджень з хронобіологіі, Хайфський університет, Ізраїль   Авраам Хаїм є повним (почесним) професором Хайфського університету. Учений цікавиться репродуктивними і метаболічними реакціями на інтерференцію світла – ефектами, які сьогодні розглядаються як світлове забруднення. Була розроблена експериментальна модель для тестування взаємодії між розвитком раку молочної залози і впливом різних видів ілюмінації. Він є керівником Ізраїльського центру міждисциплінарних досліджень із хронобіологіі та Віце-президентом Ізраїльського товариства проблем освітлення, віце-головою програм LONNE (одна з програм ЄС) і COST. Спільно з професором Портновим він написав книгу під назвою: «Світлове забруднення як новий фактор ризику раку молочної залози і простати», яка була опублікована видавництвом «Springer» у 2013 р. Довідкова інформація: Найбільш драматичною зміною в навколишньому середовищі, яка відбулася на нашій планеті протягом двадцятого століття і триває і нині, є зникнення темних ночей через застосування штучного світла в нічний час (ШСНЧ). Протягом еволюції люди, як і інші організми, розвивалися в рамках 24-годинних циклів «світло / темрява», що є важливим сигналом для нашого біологічного годинника і відповідає обертанню нашої планети навколо своєї осі. Якщо в перші десятиліття після впровадження електричного освітлення застосовувалися лампи розжарювання, які вважаються неефективними з погляду енергозбереження, то в останні п'ять десятиліть спостерігається збільшення застосування енергозберігальних ламп, які видають освітлення з короткою довжиною хвилі. У природних умовах освітлення з короткою довжиною хвилі з'являється в денний час і ефективно пригнічує виробництво мелатоніну шишкоподібною залозою. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб: 1) з'ясувати наявність взаємозв'язку між ШСНЧ, супресією виробництва мелатоніну, епігенетичними модифікаціями і проліферацією клітин раку молочної залози (РМЗ) в експериментальній моделі; 2) оцінити супресію виробництва мелатоніну у відповідь на освітлення з різною довжиною хвилі. Матеріали та методи: Самкам мишей лінії BALB/с, акліматизованих до короткого дня (8 годин – світла частина : 16 годин темна частина), виконували підшкірну трансплантацію клітин раку молочної залози мишей лінії 4T1 у такий спосіб, щоб розмір пухлини з плином часу можна бути розраховувати. У середині темного періоду мишей освітлювали білим світлодіодним або вуглецевим світлом з тією самою інтенсивністю і протягом однакого часу. Наприкінці експериментів, що тривали близько чотирьох тижнів, збирали сечу для вимірювання кількості метаболіту мелатоніну – 6-сульфатоксимелатоніну (6-SMT). Видаляли пухлину і екстрагували ДНК для вимірювання рівня глобального метилювання ДНК. Результати: Взаємозв'язок було виявлено, і автори змогли також показати, що освітлення з короткою довжиною хвилі, зокрема світлодіодне, пригнічує вироблення мелатоніну. Це призводить до гіпометилування і, ймовірно, підвищує проліферацію клітин раку молочної залози. Висновки: Агресивне проникнення світлодіодної технології в наше внутрішнє і зовнішнє освітлення задля енергозбереження має бути переглянуте і дуже ретельно оцінене. Немає сумніву, що оскільки освітлення з короткою довжиною хвилі пригнічує вироблення мелатоніну, такі джерела освітлення не можуть бути використані для ШСНЧ. Оскільки інкубаційний період раку молочної залози в організмі людини становить 10-15 років, а результати дослідження показують залучення епігенетичних модифікацій, які є оборотними, необхідно докладати зусилля, щоб виявити той поріг, після якого ситуація набуває необоротного характеру. Автори припускають, що це може стати проривом у профілактиці РМЗ. http://cancer.madridge.com/programs.php?day=2
Понеділок, 08 лютого 2016 20:20

Психологічні чинники ризику ракових захворювань

Суламіфь Крейтлер, Тель-Авівський університет, Ізраїль   Суламіфь Крейтлер – професор психології Тель-авівського університету, яка створила групу з психоонкології в лікарні «Іхілов» у Тель-Авіві, а з 2007 р. є керівником дослідницького центру з психоонкології при Медичному центрі «Шеба» в Тель-ха-Шомері. Вона є сертифікованим клінічним психологом, викладала у Гарварді, Прінстоні та Йєлі, а також в Аргентині та Відні (Австрія). Її дослідження стосуються особистості і проблем пізнання, з акцентом на психологічних факторах, які відіграють роль у виникненні онкологічних захворювань і боротьбі з ними. Серед іншого, вона є автором посібника з хронічного болю (2007) та книги «Дитяча психоонкологія: психосоціальні аспекти та клінічні втручання» (2004, 2012). Йдеться про проблему психологічних корелятів раку. Психологічні кореляти захворювання – це особистісні тенденції або відповіді, які можуть стати факторами ризику при захворюванні і, можливо, сприяють також ремісії та одужанню від хвороби. Попередні спроби визначити такі кореляти в онкології не дали успіху, в основному внаслідок того, що оцінювані психологічні змінні, ймовірно, самі зазнавали впливу хвороби (наприклад, депресія), а медичним змінним приділялася недостатня увага.  Комплекс досліджень, започаткованих у Дослідницькому центрі психоонкології, підійшов до питання під кутом зору інноваційної теорії та методології когнітивної теорії орієнтації. Головна теза цього підходу полягає в тому, що на фізіологічні процеси, які можуть бути попередниками захворювань, впливають психологічні фактори, які стосуються уявлень чотирьох типів (про себе, про реальність, про правила і норми і про цілі), що належать до тем, які розглядаються як такі, що мають відношення до конкретного захворювання. Були підготовлені опитувальники, що оцінюють різні види онкологічних захворювань на основі когнітивної теорії орієнтації. Дослідження показали, що опитувальники дозволили правильно ідентифікувати пацієнтів із різними формами онкологічних захворювань, таких як рак молочної залози, рак товстої кишки, рак щитоподібної залози і рак передміхурової залози. Наприклад, було показано, що теми, які виступають корелятами особистості при колоректальному раку, включають тенденції до нав'язливої ідеї, перфекціонізм і самоконтроль. Дослідження в основному націлене на ситуації, що стосуються раку молочної залози і раку товстої кишки. Автори вважають, що виявлені тенденції є потенційними джерелами напруженості і можуть розглядатися як психологічні фактори ризику в онкології. У роботі представлені ефекти психологічного впливу на основі виявлених змінних. http://cancer.madridge.com/programs.php?day=2
Понеділок, 08 лютого 2016 20:19

Поширеність і прогнозні фактори недотримання термінів проходження скринінгу на рак молочної залози: Перспективи і переваги серед госпіталізованих жінок

Васім Халік, Університет Джонса Хопкінса, США Д-р Васім Халік викладає в Школі медицини Університету Джонса Хопкінса, в м. Балтимор, США. Наукові інтереси охоплюють скринінг раку молочної залози і диспропорційність лікування, стратифікацію ризику розвитку раку молочної залози і хіміопрофілактику раку молочної залози. Є членом редколегії та рецензентом багатьох медичних журналів. Далеко не всі жінки з низьким рівнем доходів, навіть серед тих, які мають медичну страховку, використовують мамографію для скринінгу на рак молочної залози, незважаючи на доведену користь ці єї процедури як фактора зниження смертності. Автори провели оцінку поширеності відмови від скринінгу на рак молочної залози серед госпіталізованих жінок та їх готовність пройти мамографію в умовах стаціонару як нового підходу, спрямованого на підвищення частки жіночого населення, охопленого скринінгом на рак молочної залози. Міжгрупове дослідження було проведене серед 250 госпіталізованих жінок у віці 50-75 років, охоплених медичною службою центру Джона Хопкінса Бейвью на початку 2012 р. Приблизно третина жінок з-поміж залучених у дослідження були афроамериканками, 61% повідомили, що їхній сімейний дохід становив менше 20 000 доларів на рік і 41% не пройшли вчасно плановий скринінг, серед них 13% не пройшли мамографію. 32% жінок мали високий ризик розвитку раку молочної залози (показник за шкалою Гейла ≥1,7%). Найчастіше серед причин, які завадили пройти скринінгову мамографію, жінки називали те, що вони забули, коли треба проходити мамографію, а також брак транспортних засобів. Автори також оцінили соціально-демографічні та клінічні супутні фактори ризику, пов'язані з недотриманням термінів проходження скринінгу. Після врахування всіх цих предикторів були ідентифіковані три змінні, які незалежним чином корелювали з недотриманням термінів проходження скринінгу на рак молочної залози: низький дохід (відношення шансів (ВШ) = 3,81, 95% ДІ 1,84-7,89;), куріння – зараз або в минулому (ВШ = 2,29, 95% ДІ; 1,12-4,67) і інсульт в анамнезі (ВШ = 2,83, 95% ДІ; 1,21-6,60). Більшість жінок відзначали, що медичним працівникам важливо обговорювати скринінг на рак молочної залози, коли пацієнти перебувають у лікарні, 72% були згодні заплатити готівкою в середньому $ 83,41 (95% ДІ, $ 71,51- $ 95,31) за скринінгову мамографію в стаціонарі. Висновки: Значне число госпіталізованих жінок, що належать до нижчого соціально-економічного прошарку, не дотримуються термінів проведення скринінгу і мають високий ризик розвитку раку молочної залози. Оскільки перебування в лікарні створює умови, коли пацієнти перебувають у безпосередній близькості до ресурсів охорони здоров'я і схильні обмірковувати стан свого здоров'я, необхідно застосовувати стратегії, спрямовані на просвітництво, інформування і стимулювання цих пацієнтів до вжиття заходів, які б сприяли збереженню їхнього здоров'я. http://cancer.madridge.com/programs.php?day=1
Понеділок, 08 лютого 2016 20:19

Дієта і рак молочної залози: Розуміння молекулярної взаємодії фітохімічних сполук з індукованою PhIP цитотоксичністю в епітеліальних клітинах молочної залози

Ашок Джейн, Університет Олбані, США   Доктор Ашок Джейн є професором біології в університеті Олбані, штат Джорджія, і координатором програми з біотехнології. Його дослідження спрямовані на запобігання раку молочної залози - понад 35 статей у авторитетних журналах, він рецензент шести авторитетних міжнародних журналів. У результаті приготування м'яса при високій температурі, наприклад, шляхом смаження або готування на барбекю, утворюються гетероциклічні аміни (ГЦА). Принаймні десяток різних ГЦА містяться в приготованому таким чином м'ясі. Найбільш сильнодіючим ГЦА є 2-аміно-1-метил-6-фенілімідазо[4-5-b]піридин (PhIP), який міститься в ньому у великій кількості. У кількох дслідженнях було показано, що PhIP може спричиняти пухлини у молочній залозі, простаті і товстій кишці людини. Він також викликає пухлини в експериментальних моделях за участю гризунів. Показано, що PhIP призводить до мутації в ДНК, що викликає ріст пухлини та підвищує інвазивність ракових клітин. У результаті метаболічних перетворень PhIP утворюються вільні радикали (ROS) і метаболіти PhIP, які спричиняють розриви у ДНК. Як відомо, цитотоксичні та генотоксичні ефекти інгібують фітохімічні сполуки. Тому ми припустили, що при додаванні антиоксидантів і фітохімічних сполук (природно присутніх у фруктах, овочах і спеціях) до смаженого м'яса може відбуватися пригнічування індукованої PhIP цитотоксичності і відповідно рак молочної залози не розвиватиметься.  У зв'язку з цим була розроблена модельна система, в якій здійснюється тестування впливу різних антиоксидантів у присутності або за відсутності PhIP на епітеліальні клітини молочної залози людини (MCF 10А). Автори протестували чотири вітаміни (С, K3, D3 і Е), гінгерол (6 і 10), N-ацетилцистеїн, глутатіон і куркумін у різних концентраціях. Захисний ефект цих сполук оцінювали з використанням тесту життєздатності клітин, аналізу DCF для кількісної оцінки продукції вільних радикалів, кількісних методів оцінки пошкодження ДНК і утворення аддукту ДНК за методом імунофлюоресценції.  Результати показують, що присутність цих сполук підвищує життєздатність клітин у порівнянні з групою, обробленою PhIP. Крім того, клітини, які були одночасно оброблені куркуміном, показали значні відмінності, і викликана PhIP цитотоксичність послідовно нормалізувалася. Аналіз експресії генів показує, що механізм дії куркуміну реалізується за рахунок впливу на низку молекулярних мішеней. Результати цього дослідження свідчать про те, що куркумін може бути ефективною харчовою добавкою, яка знижує вплив PhIP. http://cancer.madridge.com/programs.php?day=1
Понеділок, 18 січня 2016 18:26

Виявлений зв’язок між пародонтозом і підвищеним ризиком раку молочної залози у жінок в постменопаузі

Пародонтоз є поширеною патологією. Встановлена асоціація між ним і хворобою серця, інсультом і діабетом. Попередні дослідження виявили зв'язок між захворюваннями пародонту і раком ротової порожнини, стравоходу, голови і шиї, підшлункової залози і легень, тому дослідники хотіли з'ясувати, чи не існує також який-небудь зв'язок із раком молочної залози. Д-р Джо Л. Фрейденгейм і його колеги провели моніторинг 73 737 жінок у постменопаузі, у жодної з яких попередньо не було раку молочної залози, у рамках обсерваційного дослідження «Ініціатива щодо здоров'я жінок». Пародонтоз був діагностований у 26,1 відсотка жінок. Оскільки попередні дослідження показали, що вплив захворювань пародонту змінюються залежно від того, палить людина чи ні, дослідники проаналізували асоціації з розбивкою за статусом паління. Середній період спостереження становив 6,7 року; за цей час у 2 124 жінок був діагностований рак молочної залози. Дослідники виявили, що серед усіх жінок ризик раку молочної залози був на 14 відсотків вищим у жінок, які мали захворювання пародонту. Серед жінок, які кинути палити протягом останніх 20 років, пацієнтки із захворюваннями пародонту мали на 36 відсотків більш високий ризик розвитку раку молочної залози. Серед жінок, які палили під час участі в цьому дослідженні, ризик був на 32 відсотків вищим, якщо у них був пародонтоз, але ця асоціація не була статистично значущою. Ті, хто ніколи не палив, і ті, хто кинув палити більше 20 років тому, мали на 6 відсотків і 8 відсотків відповідно підвищений ризик у разі наявності захворювань пародонту. «Ми знаємо, що склад бактерій у ротовій порожнині тих, хто курить або ще донедавна курив, але кинув палити, різниться від тих, які виявляються у ротовій порожнині некурящих», – пояснив д-р Фрейденгейм. «Одне з можливих пояснень зв'язку між захворюваннями пародонту і раком молочної залози полягає в тому, що ці бактерії потрапляють у кровообіг в організмі і, в кінцевому рахунку, впливають на тканину молочної залози. Однак необхідні подальші дослідження, щоб встановити причинно-наслідковий зв'язок», – визнав д-р Фрейденгейм. Автори зазначають, що це обстеження мало певні обмеження: жінки самі повідомляли про свій статус щодо захворювань пародонту, після того, як їх про це запитували, або посилалися на те, що їм колись казав стоматолог, що вони його мали. Крім того, оскільки дослідження було зосереджено на жінках, які вже були залучені до довгострокового дослідження національної системи охорони здоров'я, вони частіше, ніж населення в цілому, регулярно отримувати медичну та стоматологічну допомогу і, швидше за все, більше піклувалися про своє здоров'я, ніж населення в цілому. http://cebp.aacrjournals.org/content/early/2015/12/12/1055-9965.EPI-15-0750
Понеділок, 18 січня 2016 18:25

Показано, що за частотою виявлення раку молочної залози ультразвукове дослідження зіставне з мамографією

Було показано, що використання ультразвукових досліджень (УЗД) для виявлення раку молочної залози зіставне за чутливістю з методом мамографії, і УЗД слід розглядати як один із методів обстеження для виявлення цього захворювання. Про це свідчать дані дослідження, оприлюдненого 28 грудня в «Журналі Національного інституту раку» (JNCI, США)). Кількість випадків раку молочної залози збільшується у всьому світі. У 2010 році було виявлено понад 1,6 млн нових випадків захворювання, в результаті якого померли більше 425 000 жінок. Крім того, 2,1 млн нових випадків раку молочної залози очікується до 2030 року. У той час як мамографія в розвинених країнах є ефективним методом у виявленні раку молочної залози, вона не так широко поширена в менш розвинених країнах, тому слід протестувати альтернативні методи, такі як УЗД. Для визначення ефективності використання УЗД для виявлення раку молочної залози Венді А. Берг, доктор медичних наук з кафедри радіології, лікарні «Магі-Womens Hospital» із колегами набрали 2809 жінок з 20 різних клінік у Сполучених Штатах, Канаді та Аргентині для участі в дослідженні Американського коледжу радіології, що має на меті скринінг раку молочної залози. З 2809 учасників 2662 повністю пройшли три щорічні скринінгові обстеження молочних залоз методом УЗД і цифрової мамографії, а потім зробили біопсію або перебували під 12-місячним спостереженням. Дослідники виявили, що число скринінгових УЗД, в яких було виявлено рак молочної залози, зіставне з даними мамографії. Було також показано, що частка інвазивних видів раку та видів раку без ураження лімфатичних вузлів при обстеженні методом УЗД була вищою; крім того, серед жінок, які пройшли скринінг методом УЗД, була також більша кількість помилково позитивних результатів. У той час як частка помилково позитивних результатів є вищою при обстеженні методом УЗД порівняно з мамографією, число жінок, яких викликали для додаткового обстеження, є більш зіставним у раундах скринінгу для визначення захворюваності, відзначають автори. Там, де мамографія є доступною, УЗД слід розглядати як додатковий метод для жінок з високою щільністю тканини молочної залози, які не відповідають критеріям високого ризику для скринінгу методом МРТ, а також для жінок з групи високого ризику з високою щільністю тканини молочної залози, які не переносять МРТ. http://jnci.oxfordjournals.org/content/108/4/djv367
Понеділок, 18 січня 2016 18:25

Новий метод для удосконалення лікування раку молочної залози

Нове дослідження показує, що новий метод візуалізації для визначення доцільності лікування раку молочної залози не поступається в точності нинішньому стандарту надання медичної допомоги і може зменшити необхідність відбору проб тканини інвазивними методами. Отримані результати свідчать про те, що цей метод може допомогти оптимізувати лікування окремих пацієнтів. Визначення рівня фактора росту HER2 (рецептора типу 2 для людського епідермального фактора росту) є важливим інструментом для прийняття рішення про належне лікування раку молочної залози. Процедури, спрямовані на HER2, дорогі, але вони здатні врятувати життя багатьох жінок. Адресні види лікування не дають ніякого ефекту, якщо в метастазах не експресується HER2. У даний час діагноз метастатичного раку з підвищеної експресією HER2 базується на дослідженні зразків тканин, отриманих оперативним шляхом або методом пункційної біопсії печінки, кісток та деяких інших органів. Мета даного дослідження, опублікованого з відкритим доступом у журналі Theranostics, полягала в розробці простого і неінвазивного методу, заснованого на ПЕТ/КТ всього тіла з подальшим порівнянням результатів аналізу отриманих зображень із результатами досліджень зразків тканин, отриманих у тих самих пацієнток інвазивними методами.. У дослідження були включені 16 жінок, які на час його проведення проходили лікування метастатичного раку молочної залози. У 12 з них був діагностований первинний HER2-позитивний рак, а в чотирьох – HER2-негативний рак. Усі пацієнтки були обстежені комбінованим методом ПЕТ/КТ з використанням нового радіоізотопного індикатору – ABY-025 Affibody, міченого короткоживучим радіоактивним ізотопом – галієм-68. Результати показали, що новий метод дозволяє точно оцінити рівень HER2-експресії в метастазах. Крім того, рівень HER2-експресії в метастазах часто відрізняється від його рівня в первинній пухлині, що приводить до потреби зміни терапії у окремих пацієнтів. Новий метод може замінити інвазивні процедури в найближчому майбутньому. «Завдяки нашому дослідженню дві пацієнтки почали, а одна – припинила терапію ліками, націленими на HER2», – відзначив Йєнс Соренсен, доцент Університету Упсали. Дослідницька група в даний час планує велике дослідження, в якому візьме участь більша кількість клінік, щоб підтвердити отримані результати з метою відпрацювання нового методу, більш доступного для хворих. http://www.thno.org/v06p0262.htm
Понеділок, 18 січня 2016 18:25

Імунний маркер ризику рецидиву

Чернецький і його колеги досліджували роль імунної системи при раку молочної залози і перспективи застосування вакцин протягом майже двох десятиліть. Останнім часом у центрі уваги їхніх досліджень перебувала опосередкована Т-хелперaми 1-го типу (Th1) імунна відповідь при раку, в якій «хелперні» Т-лімфоцити мобілізують клітини-кілери на атаку проти пов'язаних із раком мішеней. У новому дослідженні група з Пенсильванії, у тому числі перший автор д-р Джашодіп Датта, спеціаліст із загальної хірургії та член лабораторії Чернецького, виділила імунні клітини з крові 95 жінок з інвазивним раком молочної залози з гіперекспресією HER2 і проаналізувала здатність цих клітин опосередковувати відповідь Th1 проти білка рецептора фактора росту HER2. Клітинам HER2-позитивного раку молочної залози притаманна гіперекспресія рецептора HER2, що сприяє їх швидкій проліферації. Вчені виявили, що клітини жінок, у яких нещодавно стався рецидив раку і які не пройшли повторного лікування, анти-HER2 відгук склав лише одну десяту від рівня, що спостерігався у жінок, у яких HER2-позитивний рак молочної залози не давав рецидивів принаймні впродовж двох років після лікування. Розглянувши анти-HER2 відгук у всіх пацієнток, дослідники виявили, що пацієнтки з найнижчим рівнем відгуку мали безрецидивний період протягом, у середньому, лише 47 місяців після лікування в порівнянні з 113 місяцями у пацієнток з найвищим відгуком. Низький анти-HER2 відгук, що спостерігається у жінок з рецидивуючим раком, не був частиною ширшої імуносупресії. «Ми не виявили ніякого іншого імунодефіциту – лише дефіцит у відгуку анти-HER2», – коментує Чернецький. Отримані дані доповнюють дані двох інших досліджень, опублікованих у цьому році раніше Чернецьким і його колегами. В одному з них учені виявили, що відгук Th1 проти HER2, як правило, разюче різнився від високого відгуку у осіб, які не хворіють на рак, та пацієнток на ранніх стадіях HER2-позитивного раку молочної залози до низького відгуку у пацієнток з розповсюдженим раком молочної залози з гіперекспресією HER2. В іншому дослідженні було показано, що пацієнтки, у яких пухлини зменшилися під час стандартного передопераційного медикаментозного лікування, мали набагато сильніший анти-HER2 відгук у порівнянні з пацієнтками, пухлини яких дали менший відгук на це медикаментозне лікування. Як саме пацієнтки втрачають здатність до анти-HER2 відгуку при формуванні та рості HER2-позитивної пухлини, поки ще не ясно. «Ми гадаємо, що анти-HER2 Т-лімфоцити пацієнток якось виснажуються і гинуть або втрачають здатність до відгуку в якийсь інший спосіб», – зазначив Чернецький. «Ми намагаємося визначити механізм, але вже знаємо, що можемо «заповнити бак» з вакцинами, щоб відновити цю специфічну здатність до відгуку на HER2». На додаток до проведення поточних механістичних досліджень та випробування вакцини Чернецький сподівається, що його група зможе підтвердити зв'язок між анти-HER2 відгуком і ризиком рецидивів раку у великих клінічних випробуваннях, де б відслідковувався імунний статус пацієнтів з плином часу. http://oncology.jamanetwork.com/article.aspx?articleid=2479119
Понеділок, 18 січня 2016 18:24

Т-лімфоцити, які розпізнають рецептор HER2, можуть запобігти рецидиву раку молочної залози з гіперекспресією HER2

Рецидив раку молочної залози з гіперекспресією HER2 після лікування може бути пов'язаний з певною слабкістю імунної системи пацієнта, можливо, викликаною раком. Згідно з даними нового дослідження Школи медицини Перельмана при Університеті Пенсільванії, цю слабкість теоретично можна зняти за допомогою вакцини, націленої на HER2. Результати дослідження показують, що Т-лімфоцити, виділені з крові пацієнтів, у яких рак молочної залози недавно дав рецидив, дають набагато слабкішу відповідь на білок рецептора HER2 в порівнянні з Т-лімфоцитами, виділеними з крові пацієнтів, у яких рак молочної залози не давав рецидивів уже протягом тривалого періоду після лікування. У дослідженні, опублікованому в журналі «JAMA Oncology», показано, що, якби пацієнти з раком молочної залози з гіперекспресією HER2 (на який припадає приблизно 20 відсотків з 260 000 випадків інвазивного раку молочної залози, що діагностуються в США щороку) пройшли моніторинг імунного статусу з аналізами крові до, під час і після лікування, то це дозволило б лікарям оцінити ризик рецидиву і, можливо, зменшити ризик за допомогою таких видів терапії, які підвищують імунітет до HER2. «Ми знаємо, що це не є фіксованим імунним дефектом, тому що у нас є кілька поточних клінічних випробувань, де ми вакцинуємо людей і де може бути відновлена чутливість проти HER2», – зазначає старший автор дослідження д-р Брайан Дж. Чернецький, професор хірургічної онкології і співдиректор Центру раку молочної залози Центру Рени Роуен в Онкологічному центрі Абрамсона з Пенсільванії.
Ви тут: Home RSS-новини