rss-стрічка зарубіжних новин медицини з проблеми раку

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Новини медицини

Новини медицини 182

iepor breast cancer rss-news

На цій сторінці ви можете ознайомитися з новинами медицини з проблеми раку, опублікованими у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, у тому числі з результатами наукових досліджень у галузі профілактики та лікування раку молочної залози.

Інформація постійно оновлюється.

Якщо ви хочете бути в курсі останніх новин, то внизу сторінки розміщено посилання, по якій ви можете підписатися на наш канал RSS-новин.

 

Вівторок, 29 вересня 2015 08:54

Грудне вигодовування знижує ризик рецидиву раку молочної залози

Жінки з діагнозом раку молочної залози, які перед своїм захворюванням годували грудьми власних немовлят, мали на 30 відсотків менший ризик рецидиву повторюваного захворювання. Про це свідчать результати нового дослідження «KaiserPermanente», опубліковані в журналі Національного інституту раку (США). Крім того, дослідники виявили, що захисний ефект грудного вигодовування був особливо вираженим при пухлинах конкретних генетичних підтипів, у тому числі найбільш розповсюджених. У дослідженні взяли участь 1636 жінок із раком молочної залози, які заповнили анкету, що містила запитання про історію грудного вигодовування. Додаткові медичні дані були отримані шляхом аналізу медичних карт, а також комплексної електронної бази медичних даних «KaiserPermanenteHealthConnect®». «Наскільки нам відомо, це - перше дослідження, в якому вивчалася роль історії грудного вигодовування в розвитку рецидиву раку з урахуванням підтипів пухлин», – повідомила доктор Мерилін Л. Кван, науковий співробітник відділу досліджень «KaiserPermanente» і провідний автор дослідження. Дослідники відзначили переваги грудного вигодовування з точки зору прогнозу раку серед жінок з люмінальним (протоковим) раком молочної залози підтипу А, в той час як серед жінок з іншими підтипами раку жодних істотних асоціацій не спостерігалося. Люмінальні пухлини підтипу A включають пухлини молочної залози з позитивним статусом стосовно рецепторів естрогену (ER+), які у сукупності всіх випадків раку молочної залози діагностуються найчастіше. Ці пухлини  менш схильні до метастазування, піддаються лікуванню гормональною терапією (тамоксифеном та інгібіторами ароматази) і взагалі демонструють кращі результати. Крім зниження ризику рецидиву раку молочної залози, у жінок, які годували груддю, на 28 відсотків менше шансів померти від цього захворювання. Є цілий ряд можливих пояснень, чому грудне вигодовування може бути пов'язане з кращим прогнозом для жінок з діагнозом раку молочної залози. «Жінки, які годують груддю, мають вищі шанси, що, якщо в них розвинеться рак молочної залози, то це буде люмінальний рак, який є менш агресивним, і грудне вигодовування може створити молекулярне середовище, яке робить пухлину більш чутливою до антиестрогенної терапії», – відзначає доктор Кван. Не зовсім зрозуміло, чому саме у жінок, які годують груддю, розвивається рак, що є менш агресивним. «Можливо,  грудне вигодовування сприяє дозріванню протокових клітин у молочній залозі, що робить їх менш сприйнятливими до канцерогенів або сприяє виведенню канцерогенів, а це уповільнює ріст пухлини», – поясняє д-т БеттДжКаан, старший науковий співробітник з відділу досліджень «KaiserPermanente» і провідний автор дослідження. «Добре відомо, що грудне вигодовування є дуже корисним для дітей, а наше дослідження показує, що воно так само дає переваги для мам, –  зазначає д-р Кван. Насправді, захист буде ще кращим у жінок, які годували немовлят протягом 6 місяців або більше».
Вівторок, 29 вересня 2015 08:53

У жінок, які в утробі матері зазнавали впливу ДДТ, майже вчетверо підвищується ризик раку молочної залози

У жінок, які зазнали впливу високих рівнів ДДТ в утробі матері, майже в чотири рази зростає ймовірність раку молочної залози у дорослому віці, порівняно із жінками, які зазнали впливу ДДТ більш низьких рівнів до народження. Таких висновків дійшли науковці за результатами нового дослідження, опублікованого в «Журналі клінічної ендокринології та метаболізму». Незважаючи на те, що застосування ДДТ у багатьох країнах було заборонене в 1970-ті роки, ця речовина все ще поширена в навколишньому середовищі, а в Африці та Азії вона і досі застосовується. Багато жінок, які розвивалися в материнській утробі в 1960-х роках, коли пестицид широко використовувався в Сполучених Штатах, нині перебувають у віці підвищеного ризику раку молочної залози. ДДТ став однією з перших хімічних сполук, які були визнані факторами, що порушують функцію ендокринних залоз. ДДТ і пестициди, які виробляються на основі ДДТ, здатні імітувати функції гормону естрогену і перешкоджати його виробленню. У попередніх дослідженнях було показано, що результатом впливу ДДТ є народження дітей із вродженими вадами. Крім того, встановлено, що ДДТ спричиняє зниження народжуваності і збільшення ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу. «Нинішнє 54-річне дослідження вперше дозволило отримати прямі докази того, що хімічний вплив на вагітних жінок може мати довічні наслідки для ризику раку молочної залози у їхніх дочок», – наголошує один з авторів дослідження – доктор Барбара А. Кон з Інституту охорони здоров'я в Берклі, штат Каліфорнія. – Уже давно підозрювали, що хімічні речовини з довкілля  спричиняють рак молочної залози, але до останнього часу було лише декілька досліджень з участю людей, спрямованих на перевірку цього припущення». Дослідження проводилося методом «випадок-контроль». У ньому простежувалися дочки жінок, які брали участь у програмі «Дослідження дитячого здоров'я і дослідження в галузі розвитку» протягом 54 років, починаючи з внутрішньоутробного розвитку. У цій програмі  взяли участь 20 754 вагітні жінки, які були учасницями «Плану охорони здоров’я Кайзерівського Фонду» у період з 1959 по 1967 рр. Протягом цього періоду у жінок – учасниць програми народилося 9300 дочок. Для аналізу дослідники використовували державний облік та опитування дорослих дочок жінок –учасниць програми, щоб визначити, у скількох з них був діагностований рак молочної залози до досягнення ними віку 52 років. Для визначення рівня впливу ДДТ в утробі матері вчені проаналізували збережені зразки крові учасниць програми, в яких визначили рівні ДДТ в крові майбутньої матері під час вагітності або в перші дні після пологів. Дослідники виміряли рівні ДДТ у матерів 118 жінок, у яких був діагностований рак молочної залози. Вчені виявили 354 дочки, які не захворіли на рак. Ці жінки слугували контрольною групою, і кров їхніх матерів була використана для порівняння. Дослідники визначили, що, незалежно від наявності раку молочної залози у матері, підвищений рівень речовини, яка має назву o,p'-ДДТ, у крові матері асоціювався з майже чотириразовим збільшенням ризику раку молочної залози у дочки. Серед жінок, у яких був діагностований рак молочної залози, 83 відсотки мали рак молочної залози з позитивним статусом стосовно рецептора естрогену. Ця форма раку характеризується тим, що ріст пухлини пов’язаний із сигналами від гормону естрогену. Дослідники також встановили зв’язок між впливом високих рівнів o,p'-ДДТ і діагностикою раку на більш просунутій стадії. Крім того, вчені виявили, що жінки, які перебували під впливом більших рівнів o,p'-ДДТ, більшою мірою схильні до розвитку HER2-позитивного раку молочної залози, за якого в ракових клітинах виникає мутація гена, який продукує надлишок специфічного білка. Базові наукові дослідження, під час яких клітини раку молочної залози піддавалися впливу ДДТ, показали, що пестицид активує білок HER2. «Це дослідження спонукає до пошуку екологічних причин раку молочної залози, які працюють в утробі матері, і контролю за ними, – каже доктор Кон. – Результати нашого дослідження мають заохочувати до проведення нових клінічних та лабораторних досліджень, які можуть привести до розробки засобів профілактики, раннього виявлення та лікування раку молочної залози, спричиненого ДДТ, у багатьох поколінь жінок, які наражалися на його вплив в утробі матері. Ми також продовжуємо досліджувати інші хімічні речовини, щоб побачити, які з них можуть впливати на ризик раку молочної залози серед учасників дослідження».
Вівторок, 29 вересня 2015 08:52

Крізь «двері» кровоносних судин ракові клітини молочної залози поширюються з кровотоком

Застосовуючи методи візуалізації в режимі реального часу з високою роздільною здатністю, вчені визначили, як «двері» в стінці кровоносних судин дозволяють раковим клітинам поширюватися з пухлини молочної залози в інші частини тіла. Отримані результати дозволяють розробити тести, які покращать якісь прогнозу щодо того, чи поширюватиметься рак молочної залози. Такі тести дозволять багатьом жінкам не вдаватися до інвазивних і непотрібних процедур. Крім того, можуть бути розроблені нові методів протипухлинної терапії. В дослідженні, проведеному дослідниками з Онкологічного центру Альберта Ейнштейна (AlbertEinsteinCancerCenter, АЕХК) і Центру лікування раку МонтефіореЕйнштейна, використовувалася мишача модель раку молочної залози людини і миші з імплантованими тканинами молочної залози людини. Дослідження було опубліковане в онлайновій версії журналу «Діскавері». Раніше дослідники Центру лікування раку Монтефіоре Ейнштейна виявили, що рак молочної залози поширюється, коли в безпосередньому контакті перебувають клітини трьох специфічних видів: ендотеліальні клітини (тип клітин, які вистеляють кровоносні судини), периваскулярні макрофаги (тип імунних клітин, що перебувають поруч з кровоносними судинами) і пухлинні клітини, які продукують білок Менау великих кількостях, що підвищує здатність ракової клітини проростати в тканину. Місце, де ці три типи клітин вступають в прямий і стабільний контакт, називається «пухлинне мікросередовище метастазів» (TMEM). Саме тут пухлинні клітини проникають у кровоносні судини. «Уже протягом деякого часу було відомо, що кровоносні судини в пухлинах характеризуються аномально високою проникністю. Але що регулює цю проникність – ясно не було. На підставі наших останніх досліджень ми тепер можемо сказати, що це явище регулюється макрофагами TMEM», – розповідає провідний автор Елісон Гарні, постдокторант Комплексної програми візуалізації з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна. Це нове дослідження показує, що макрофаги TMEM виділяють білок, який має назву фактор росту ендотелію судин, або VEGF. Цей білок викликає локальне підвищення проникності кровоносних судин. Цей ефект носить тимчасовий характер, але він може тривати досить довго, що дозволяє раковим клітинам входити в кровоток, відриваючись від первинної пухлини і переміщаючись у віддалені метастатичні вогнища. «Відкриття унікальних дверей, що дозволяють пухлинним клітинам потрапляти в кровоток, відкриває нові можливості для розробки протиметастатичної терапії», – зауважує керівник дослідження Джон Конделіс, професор анатомії та структурної біології Центру біофотоніки.
Вівторок, 29 вересня 2015 08:50

З віком користь від хіміотерапії може зменшуватися

При більшості видів раку хіміотерапія продовжує життя літнім людям, але у хворих на рак молочної залози жінок у віці понад 80 років шанси отримати користь від хіміотерапії значно знижуються. Про це говорять дані дослідження, яке провели дослідники з Наукового центру здоров'я Техаського університету, що в Х'юстоні. Результати дослідження були опубліковані в «Журналі Американського геріатричного товариства». «Зменшення ефекту від хіміотерапії у літніх жінок, хворих на рак молочної залози, може бути зумовлене кількома факторами: зниженням чутливості пухлини до хіміотерапії, зниженням дозування через посилення слабкості з віком або тим, що хіміотерапія вбиває здорові клітини на додаток до ракових клітин», – ділиться думками Хіанглін Ду – доктор медичних наук, провідний автор і професор кафедри епідеміології, генетики людини і навколишнього середовища зі Школи охорони здоров'я Наукового центру здоров'я Техаського університету, що в Х'юстоні. Доктор Ду і його колеги проаналізували дані з бази даних «Нагляд, епідеміологія і кінцеві результати» (Surveillance, Epidemiology and EndResults, SEER). У базі даних зібрана інформація про 14 440 жінок із діагнозом рак молочної залози з негативним статусом рецепторів гормонів стадії I–IIIA і 26 893 чоловіків і жінок з діагнозом раку товстої кишки стадії III. Дані збиралися в період 1992-2009 років. Усі пацієнти були у віці понад 65 років. У хворих на рак молочної залози хіміотерапія знижувала ризик смерті від усіх причин на 30 відсотків серед жінок у віці від 65 до 69 років, на 26 відсотків серед жінок у віці від 70 до 74 років і на 24 відсотки серед жінок у віці від 75 до 79. Серед жінок віком понад 80 років хіміотерапія не справляла істотного впливу на зниження ризику смерті. Однак коли жінки у віці понад 80 років поєднували хіміотерапію з додатковим лікуванням адріаміциномі циклофосфамідом, ризик смерті у них знижувався на 29 відсотків. На відміну від жінок, хворих на рак молочної залози, де спостерігалося зниження з віком користі від хіміотерапії як засобу зменшення ризику смерті, у чоловіків і жінок, хворих на рак товстої кишки, такої тенденції не відзначено. Хіміотерапія залишалася ефективною для хворих на рак товстої кишки віком до 89 років. «Попередні клінічні дослідження показали, що хіміотерапія неефективна для хворих на рак молочної залози у віці старше 70, але у цих дослідженнях були невеликі розміри вибірки. Наше ж дослідження, в якому обсяг вибірки був великим, вказує на наявність переконливих доказів на користь цього висновку», – зазначав доктор Ду.
Вівторок, 29 вересня 2015 08:49

Молоді чорношкірі жінки мають вищу частоту мутацій BRCA, ніж про це повідомлялося раніше

Жінки, які успадкували мутації в генах BRCA1 або BRCA2, мають дуже високі шанси захворіти на рак молочної залози або яєчників, особливо у молодому віці. Приблизно 5 відсотків жінок із раком молочної залози у Сполучених Штатах мають мутації в генах BRCA1 або BRCA2. Таку оцінку було зроблено на основі аналізу обстежень білих жінок нелатинського походження. Дослідники з онкологічного центру «Моффіт» нещодавно провели наймасштабніше у США дослідження частоти мутацій BRCA у молодих чорношкірих жінок з діагнозом раку молочної залози у віці до 50 років. Дослідження показало, що вони мають набагато вищу частоту мутацій BRCA, ніж та, яка спостерігалася серед молодих білих жінок з раком молочної залози. Молоді чорношкірі жінки частіше мають агресивні види раку молочної залози в порівнянні з білими жінками нелатинського походження, але причина цих відмінностей залишається нез’ясованою. Дослідники з центру «Моффіт» намагалися оцінити, чи пов’язані мутації в гені BRCA з цією високою частотою агресивних видів раку молочної залози серед молодих чорношкірих жінок у США. Вони проаналізували частоту мутації BRCA і сімейний анамнез 396 чорношкірих жінок віком до 50 років зі штату Флорида, у яких був діагностований інвазивний рак молочної залози. Дослідження показало, що у 12,4 відсотка учасниць були мутації гені BRCA1 або BRCA2. Крім того, у понад 40 відсотків носіїв мутації не було близьких родичів із раком молочної залози або раку яєчників. Це вказує на те, що сімейний анамнез сам по собі не може ідентифікувати осіб, схильних домутацій у гені BRCA. У міру того, як персоналізована медицина дедалі більше інтегрується в клінічну практику, для лікарів набуває актуальності потреба вінформації про потенційні мутації BRCA на момент встановлення діагнозу, щоб мати змогу рекомендувати найбільш відповідну терапію для своїх пацієнтів. «Отримані нами результати вказують на доцільність рекомендувати тестування на BRCA для всіх чорношкірих жінок, у яких інвазивний рак молочної залози був діагностований у віці до 50 років», – зазначає Туя Пал, доктор медичних наук, генетик з центру «Моффіт», який очолював цю роботу. Пацієнти, яким стає відомо про наявність у них мутацій BRCA, можуть прагнути  частіше проходити скринінг на рак молочної залози або пройти профілактичну мастектомію чи видалення яєчників. Крім того, вони можуть поділитися цією інформацію з членами своєї сім'ї, щоб ті також більш активно застосовували методи профілактики раку. «Жінки, у яких виявлена мутація, мають проявляти ініціативу, піклуючись про своє здоров'я, застосовуючи методи профілактики раку», – пояснила Сьюзен Вадапарампіл, доктор наук з цетру «Моффіт», яка брала участь у цьому дослідженні.
Вівторок, 29 вересня 2015 08:48

Підвищення жорсткості тканини молочної залози у жінок з ожирінням сприяє раку

Жінки, які страждають ожирінням, мають вищий ризик і гірший прогноз для раку молочної залози, але чому – це питання залишалося нез’ясованим. Нещодавно опубліковані в журналі «Трансляційна медицина» результати дослідження проливають світло на питання про те, як ожиріння змінює консистенцію тканини молочної залози. Було показано, що ці зміни аналогічні змінам, що відбуваються в пухлині, і саме через цевони сприяють розвитку хвороби. Дослідження, проведені на мишах, а також дослідження на людині показали, що ожиріння призводить до посилення сітчастої тканини, яка оточує жирові клітини в молочній залозі, що має назву «позаклітинний матрикс», і ці біомеханічні зміни створюють сприятливі умови для росту пухлини. Отримані дані свідчать про необхідність використовувати в мамографії методи візуалізації з дрібнішим масштабом, особливо для жінок, що страждають ожирінням, оскільки тільки так можна виявити щільний позаклітинний матрикс. Крім того, отримані результати дають важливу інформацію для хірургів. Вони повинні зважати на небезпеку використання певних жирових клітин у огрядних жінок в пластичній та реконструктивній хірургії молочної залози, оскільки ці клітини можуть викликати рецидив раку молочної залози. «Всі ми знаємо, що ожиріння – це погано. При ожирінні мають місце зміни метаболізму і гормонального фону. Тож, коли дослідники шукали зв’язок між ожирінням і раком молочної залози, вони зосереджувалися майже виключно на біохімічних змінах, які при цьому відбуваються Але отримані нами результати показують, що існують також і біофізичні зміни, які відіграють важливу роль», – зазначає Клаудія Фішбах, доцент біомедичної інженерії і один із авторів публікації. Жирова тканина у жінок з ожирінням має більше клітин, які називаються міофібробластами, у порівнянні з жировою тканиною жінок з нормальною вагою. Відомо, що міофібробласти беруть участь у загоюванні ран і визначають, чи буде формуватися шрам. Усі клітини декретують сполуки, що створюють позаклітинний матрикс, і вони спираються на цей матрикс, щоб утворити тканину. Але коли позаклітинний матрикс створюють міофібробласти, вони притягуються один до одного. Це потрібно для затягування рани, але при цьому підвищується жорсткість тканини. Однак «міофібробласти – це клітини нашого організму, незалежно від травми», – коментує пані Фішбах. У огрядних жінок міофібробластів більше, ніж у худорлявих, що призводить до утворення рубців і підвищення жорсткості позаклітинного матриксу і тоді, коли ніякого пошкодження немає. Крім того, пухлини притягують міофібробластів більше, ніж їх міститься в здоровій тканині, що також призводить до підвищення жорсткості позаклітинного матриксу. «Багато огрядних жінок регулярно роблять мамографію, але ознак захворювання не видно, тому що виявлення щільного позаклітинного матриксу між жировими клітинами потребує більшої роздільної здатності. Отримані результати вказують на необхідність використання методів візуалізації з більшою роздільною здатністю для виявлення цих змін, – коментує пані Фішбах. –  На сьогодні рентгенологи не ставлять перед собою завдання шукати ознак більш жорсткого позаклітинного матриксу, який міг би слугувати клінічним біомаркером». В ході пластичної або реконструктивної хірургії після мастектомії у хворих на рак молочної залози, хірурги можуть вводити жирові стромальні клітини від огрядних донорів для регенерації тканини. «Наші дані вказують на те, що дійсно важливо, звідки брати ці клітини, – коментує пані Фішбах. –Якщо ви використовуєте клітини від огрядного пацієнта, вони дуже відрізняються, і ви, можливо, насправді можете викликатиріст злоякісних пухлин, якщо імплантуєте їх».
Вівторок, 29 вересня 2015 08:46

Голковколювання знижує припливи у хворих на рак молочної залози

Крім того, акупунктура викликає сильніший ефект плацебо, ніж пероральні препарати Голковколювання може допомогти у лікуванні жінок, які страждають від припливів через естрогенну терапію в рамках лікування раку молочної залози. Про це свідчать дані нового дослідження, проведеного в Школі медицини ім. Перельмана при Університеті Пенсильванії. Припливи мають особливо серйозний характер і є частими у жінок, які перенесли рак молочної залози, але на сьогодні затверджені види терапії, які дозволяють боротися з цими неприємними епізодами (зокрема гормонозамісні препарати) не можуть використовуватися жінками, що перенесли рак молочної залози, оскільки вони включають в себе естроген. Результати цього дослідження опубліковані в Журналі клінічної онкології. «У більшості людей припливи асоціюється з менопаузою. Проте від них часто страждають також жінки, які перенесли рак молочної залози. Для них характерне зниження рівня естрогену і рання менопауза після хіміотерапії або хірургічного втручання, – зазначив провідний автор Джун Мао, доктор медичних наук, доцент сімейної медицини та громадського здоров'я. – Результати останніх досліджень ясно показують, що з припливами можна боротися за допомогою акупунктури. До речі, раніше уже було встановлено, що вона може бути ефективним засобом для лікування болю в суглобах». Припливи – це стан, коли на короткий час до голови припливає кров, що супроводжується підвищеною пітливістю, серцебиттям і відчуттям жару. Точна причина такого стану невідома, але є припущення, що вони тісно пов'язані зі зниженням рівня естрогену. У дослідженні брали участь 120 жінок, які перенесли рак молочної залози. У всіх у них по декілька разів на день траплялися припливи. Учасниці дослідження були рандомізовані в чотири групи, які отримували  різні види лікування, щоб з’ясувати, наскільки ефективною є техніка голковколювання, відома як електропунктура, що полегшує приливи в порівнянні з протиепілептичним препаратом габапентином (раніше було продемонстровано, що він знижує інтенсивність припливів у таких пацієнтів). Протягом восьми тижнів учасниці приймали габапентин (900 мг) щодня, плацебо, що імітує габапентин, щодня, електроакупунктуру (два рази на тиждень протягом двох тижнів, а потім один раз на тиждень) або «плацебо»до електроакупунктури, тобто процедуру, яка імітує електроакупунктуру, але без фактичного введення голки та без електричного струму. Після восьми тижнів лікування учасники дослідження з групи електропунктури показали значне поліпшення як з погляду частоти, так і за ступенем тяжкості припливів. На другому місці була група, яка отримувала імітацію акупунктури. Група, яка приймала таблетки  габапентину, показала гірші результати, ніж група імітації акупунктури, а група плацебо в таблетках мала найгірший результат. Крім найвищої ефективності в плані зниження частоти та тяжкості припливів, групи, які отримували акупунктуру, мали менше побічних ефектів, ніж будь-яка з груп, в яких приймалися таблетки. Дослідники опитали учасниць дослідження через 16 тижнів після завершення лікування і виявили, що і в групі електроакупунктури, і в групі імітації електроакупунктури підтримувався стійкий ефект і навіть спостерігалася тенденціяя до покращення. Пацієнти, які приймали таблетки плацебо, також повідомили про невелике поліпшення симптомів, у той час як група, яка приймали габапентин в таблетках, повідомила про погіршення. Краще плацебо У порівнянні з імітацією справжня електроакупунктура знижувала припливи на 25 відсотків ефективніше. Через невеликий склад групи результат не можна вважати статично підтвердженим, але дослідження дійсно дає підстави з упевненістю казати, що процедура імітації голковколювання дала кращий результат, ніж таблетки плацебо, мабуть,це пов’язано із завищеними сподіваннями на користь від неї. «Акупунктура є екзотичним видом терапії. Вона вимагає активної участі пацієнта і потребує більш тісної взаємодії пацієнта з лікарем у порівнянні з прийомом таблеток, – каже доктор Мао. –Важливо відзначити, що результати цього дослідження показують, що навіть імітація голковколювання (це, по суті, – плацебо) є ефективнішою за ліки. Ефект плацебо часто називають «шумовою завісою», але отримані в цьому дослідженні результати показують, що нам потрібно пильнішерозглянути, як його використовуватинайкращим чином». Крім того, в групі, в якій застосовувалася процедура імітації голковколювання, практично не відзначено побічних ефектів. Тільки одна жінка повідомила, що ця процедура викликала в неї сонливість, тоді як серед пацієнтів, які приймали таблетки плацебо, восьмеро мали побічні ефекти, такі як головний біль, втома, запаморочення і запори. Дехто ставить під сумнів, що голковколювання має будь-який біологічний ефект, крім сили навіювання. Попередніми дослідженнями було показано, що акупунктура може підвищити рівень ендорфінів у крові і має пов'язану з цим болезаспокійливу дію. Дослідження також показали, що традиційна акупунктура в головному мозку відображається по-іншому, ніж імітація голковколювання. Але для пацієнтів це питання не таке вже й принципове, якщо вони можуть отримати значне покращення якості життя, особливо в порівнянні з тим станом,  коли вони не відчувають поліпшення, не дістаючижодного лікування.
Вівторок, 29 вересня 2015 08:43

Два нових генетичних варіанти пов'язані з раком молочної залози

Всесвітнє дослідження «ДНК 100 тисяч жінок» виявило два нові генетичні варіанти, пов'язані з підвищеним ризиком раку молочної залози. Нововиявлені генетичні варіанти, специфічно пов'язані з найпоширенішою формою раку молочної залози – раком з позитивним статусом рецептора естрогену. Отримані результати містять важливу інформацію про те, як розвивається захворювання. Вчені вважають, що скринінг жінок на всі виявлені на сьогоднішній день генетичні варіанти в кінцевому підсумку дозволить відібрати тих, хто має найвищий ризик раку молочної залози і, відповідно, – поліпшити стратегії запобігання хворобі. Зазначене дослідження очолили вчені з Інституту досліджень раку, що в Лондоні. Результати дослідження опубліковані в журналі «Молекулярна генетика людини». У ході дослідження було проаналізувало ДНК близько 86 тисяч жінок з Європи, 12 тисяч – з Азії і 2 тисяч жінок африканського походження. Приблизно у половиниз цих жінок був рак молочної залози. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати два нових генетичних фактори ризику раку молочної залози. Отримана інформація дає ключ до причини захворювання. З’ясувалося, що до цього  причетний ген під назвою KLF4. Вважають, що він допомагає керувати ростом і діленням клітин. У дослідженні брали участь учені з більш як 130 установ з усього світу, зокрема, з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини і Кембриджського університету. Його було профінансовано цілим рядом організацій, включаючи Британський фонд досліджень раку молочної залози та Європейський Союз. Дослідники шукали однобуквенних відмінностей в коді ДНК, поява яких значно ймовірніша у жінок з раком молочної залози порівняно зі здоровими жінками. При цьому застосовувався найсучасніший метод генетичних досліджень, що має назву «тонке генетичне картування». Одним із пріоритетних напрямів дослідження було вивчення недавно виявленої «гарячої точки мутагенезу», яка в багатьох випадках спричиняє розвиток раку молочної залози. Ця точка міститься на хромосомі 9. Жінки, що є носіями першого генетичного варіанта, який дістав назву rs10816625, мають на 12 відсотків більше шансів розвитку раку молочної залози, ніж ті жінки, у яких цей генетичний варіант відсутній. Це стосується і жінок, які є носіями другого генетичного  варіанта   rs13294895. У них ризик розвитку раку молочної залози вищий на 9 відсотків. У разі раку молочної залози з позитивним статусом щодо рецептора естрогену підвищення ризику було трохи вищим: 14 відсотків і 11 відсотків відповідно, але асоціації із захворюванням, що має негативний статус щодо рецептора естрогену, не було. Вважають, що генетичні варіанти допомагають контролювати активність гена KLF4, незважаючи на те, що вони розташовані на значній відстані від нього. Обидва виявлені генетичні варіанти асоціювалися з підвищеним ризиком раку молочної залози у європейських жінок, а у жінок азіатського походження таку асоціацію виявив тільки  один із них – rs10816625. Керівник дослідження доктор НікОрр, який очолює Групу з дослідження складних ознак генетики в Інституті досліджень раку (Лондон), зазначає: «Це дослідження було зосереджене на ділянці нашого генома, про яку ми знали, що вона пов'язана з ризиком раку молочної залози. Ми визначили два нових генетичних варіанти. В результаті ми дізналися багато нового про генетичні причини захворювання. Варіанти, які ми ідентифікували, специфічно пов'язані з найбільш поширеною формою раку молочної залози – захворюванням з позитивним статусом щодо рецептора естрогену. Чим більше генетичних факторів ризику раку молочної залози ми виявимо (а на сьогодні їх ідентифіковано понад 80), тим з більшою точністю ми зможемо передбачити, для кого небезпека розвитку цієї хвороби є найбільшою. У кінцевому підсумку це буде мати життєво важливе значення для розробки профілактичних стратегій у боротьбі з раком молочної залози». Професор Пол Воркмен, виконавчий директор Інституту досліджень раку, що в Лондоні, додає:  «Такі дослідження неможливі без міжнародного співробітництва, в якому бере участь величезна кількість дослідників в установах по всьому світу і де об’єднуються дані по величезній кількості людей. Два нових варіанти, виявлені в даному дослідженні, можуть бути задіяні в потенційних інструментах майбутнього скринінгу раку молочної залози, які включатимуть усі відомі генетичні фактори ризику хвороби. Крім того, вони дають нам важливі ключі до генетичних причин найбільш поширеної форми раку молочної залози, а в майбутньому – і до відкриття нових методів лікування». Д-р Метью Лем, старший науковий співробітник фонду «Прорив у дослідженнях раку молочної залози», наголошує: «З кожним днем ми дедалі більше дізнаємося про екологічні, генетичні фактори і вплив способу життя на ризик розвитку раку молочної залози. Але поки що неможливо точно спрогнозувати, хто саме захворіє на рак молочної залози, а щодо жінок, у яких хвороба уже була діагностована, не можемо сказати, що стало її причиною. Ось чому фонд «Прорив у дослідженнях раку молочної залози» активно сприяє проведенню досліджень, покликаних дати відповіді на ці питання, зокрема таких, як проект «Дослідження прориву поколінь» – найбільше дослідження такого роду, в якому взяли участь понад 113 тисяч жінок з усієї Великої Британії. Дослідження тривало протягом 40 років і мало на меті знайти першопричини раку молочної залози. Ми сподіваємося, що в кінцевому підсумку ми будемо в змозі ідентифікувати жінок з високим ризиком і відшукаємо шляхи, щоб запобігти розвитку в них раку молочної залози». Доктор Емма Сміт, старший науковий співробітник з питань інформації фонду «Британські дослідження раку», висловила таку думку: «Завдяки сучасним технологіям вимальовується дедалі детальніша картина невеликих варіацій у ДНК, які можуть впливати на ризик розвитку раку молочної залози у жінки. Зараз перед нами – наступний виклик. Він полягає в тому, щоб зрозуміти біологічні явища, які лежать в основі ефектів цих варіацій, щоб ми могли використовувати цю інформацію, аби передбачити більш точно індивідуальний ризик, поліпшити скринінг і знайти кращі способи лікування і профілактики раку молочної залози».
Вівторок, 29 вересня 2015 08:42

Дослідники об’єднують поширені генетичні варіанти та інші фактори, щоб удосконалити прогноз ризику раку молочної залози

Проведений останнім часом масштабний геномний аналіз дозволив виявили десятки поширених генетичних варіантів, пов'язанихіз раком молочної залози. Проте кожен варіант відповідає лише невеличкій частинці в сукупності умов загального ризику розвитку захворювання конкретної жінки. Нещодавно дослідники з міжнародної команди під керівництвом Клініки Майо поєднали 77 таких поширених генетичних варіантів у єдиний фактор ризику, який може бути використаний для поліпшення ідентифікації жінок з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози. Цей фактор, відомий як «Полігенна шкала ризику», побудовано з використанням генетичних даних понад 67 тисяч жінок. Результати дослідження були опубліковані 2 квітня 2015 в журналі Національного інституту раку (JNCI). Згодом було проведене додаткове дослідження, яке показало, що цю шкалу генетичної мінливості можна об'єднати з традиційними засобами прогнозування ризику раку молочної залози, такими як щільність тканини молочної залози і сімейний анамнез. У такий спосіб вдалося вдосконалити персоналізовані оцінки ризику раку молочної залози. Ці висновки наводяться в журналі Національного інституту раку за минулий місяць. «Цей генетичний фактор ризику додає цінну інформацію до тих, які ми вважаємо, здатними впливати на можливість розвитку раку молочної залози у жінки, – зазначає співавтор дослідження Селін Вейчон, епідеміолог з клініки Майо. – Зараз ми розробляємо тест на основі цих результатів і, хоча він ще не готовий для клінічного застосування, я думаю, що протягом найближчих кількох років ми будемо використовувати цей підхід для персоналізованого скринінгу і вибору стратегії профілактики захворювання». Уже кілька десятиліть тому вчені встановили, що генетика відіграє важливу роль при раку молочної залози. Наприклад, успадкування мутації в генах BRCA1 і BRCA2 значно підвищує ризик розвитку раку молочної залози, але ці мутації є рідкісними –  вони зустрічаються менш ніж у п'яти відсотках усіх випадків раку молочної залози. Більш поширені генетичні варіанти, відомі як «однонуклеотидніполіморфізми» (ОНП), також відіграють роль у розвитку раку, але їх вплив занадто малий, щоб можна було за їх допомогою передбачити ризик раку молочної залози. У цьому дослідженні вчені спробували об'єднати ефекти цих окремих ОНП в один фактор ризику раку молочної залози. По суті, вчені об’єднали інформацію про 77 ОНП, виявлені у 33 673 хворих на рак молочної залози і 33 381 здорових осіб, і в такий спосіб отримали полігенний індекс ризику. Вони показали, що за допомогою полігенного індексу ризику всіх жінок можна успішно віднести до різних категорій ризику. У порівнянні із жінками з середнім рівнем полігенного індексу ризику жінки, які належать до найвищого одного відсотка, в три рази більшою мірою схильні до розвитку раку молочної залози. Крім того, жінки, що належать до найнижчого одного відсотка, мали на 70 відсотків нижчий ризик розвитку раку молочної залози. Ці результати показують, що оцінка за допомогою полігенного індексу ризику не поступається іншим відомим індикаторам факторів ризику, таким як щільність тканини молочної залози або сімейний анамнез. «З метою подальшого удосконалення прогнозування ризику ми маємо включити цей генетичний профіль в моделі ризику раку молочної залози поряд з іншою відповідною інформацією, такою як сімейний анамнез, фактори ризику способу життя, дані раніше проведеної біопсії і показаники щільності тканини молочної залози, – зазначає співавтор дослідження ФергусКоуч, молекулярний генетик і патологоанатом клініки Майо. – Але спочатку ми повинні переконатися, що кожен із факторів є незалежним, тому що, якщо полігенний індекс ризику просто повторює те, що вже було враховано, як наслідок дії інших відомих факторів ризику, то він нічого нового не додасть до моделі ризиків». Доктор Коуч і доктор Вейчон виконали ще одне дослідження, щоб оцінити, чи перекривається полігенний індекс ризику та індекс щільності тканини молочної залози, вплив яких регулярно оцінюється в клінічних умовах. Використовуючи дані з трьох клінічних досліджень за участю 1643 хворих на рак молочної залози і 2397 здорових осіб, дослідники виявили, що ці два чинники роблять незалежний внесок в інформацію про ризик раку молочної залози. Вони включили полігенний індекс ризику в Модель консорціуму нагляду за раком (BCSC), що застосовується для прогнозування ризику розвитку раку молочної залози. В згаданій моделі використовуються такі показники, як щільність тканини молочної залози, сімейний анамнез раку молочної залози, дані біопсії раку молочної залози, вік та етнічна належність. Усі ці фактори сукупно враховуються, щоб розрахувати ризик розвитку раку молочної залози. Потім дослідники порівняли п'ятирічний прогноз ризику, розрахований із використанням моделі BCSC з урахуванням генетичної інформації і без її врахування. Включення в модель полігенного індексу ризику дозволило покращити продуктивність моделі. Завдяки цьому були ідентифіковані жінки з вищим ризиком, яким доцільно проводити такі заходи, як магнітно-резонансна томографія, хіміопрофілактика або навіть профілактична мастектомія. Отримані дані свідчать, що і показник щільності тканини молочної залози, і поширені генетичні варіації мають важливе значення для прогнозування ризику і повинні бути включені до клінічних моделей. Втім дослідники вважають, що для перевірки спроможності цих моделей адекватно оцінювати ризики серед загального населення потрібні додаткові поглиблені дослідження. «Існує чимало поширених  генетичних варіантів, пов'язаних із раком, і не тільки для раку молочної залози, а і для раку яєчників і раку передміхурової залози, але вони поки що не використовуються в клінічній практиці, – зазначає д-р Вейчон. – У майбутньому ці фактори можна буде успішно застосовувати, щоб визначати, хто має найвищий, а хто найнижчий ризик розвитку раку. Це допоможе і пацієнтам, і лікарям приймати адекватні рішення щодо профілактики і лікування».
Вівторок, 29 вересня 2015 08:41

Дослідження показало, що хімічні речовини, які належать до трьох поширених класів речовин, здатні впливати на статевий розвиток у жінок

Як впливають поширені хімічні сполуки на розвиток дівчаток? Група дослідників ізШколи медицини на горі Сінай вирішили дослідити вплив трьох дуже поширених хімічних класів –  фенолів, фталатів і фітоестрогенів– на перебіг статевого розвитку дівчаток. Дослідження показало, що ці сполуки справді здатні порушувати статевий розвиток, а також  призводити до ризику ускладнень у подальшому житті жінок. Слід відзначити, що дослідження впливу цих речовин на статевий розвиток проводилося вперше. «Дослідження показали, що порушення в процесах, пов’язаних із раннім статевим розвиткомдівчаток,можуть мати негативні соціальні та медичні наслідки, у тому числі призводити до розвитку раку і діабету в більш пізньому віці, – стверджує д-р Мері Вольф, професор профілактичної медицини та онкологічних наук Школи медицини на горі Сінай. – «Наше дослідженняпоказує зв'язок між впливом хімічних речовин, які щодня діють на дівчаток, і або затримкою, або прискоренням їх статевого розвитку. Це питання потребує подальшого вивчення, але отримані нами результати є важливим першим кроком до з’ясування впливу цих загальних факторів навколишнього середовища на розвиток дівчаток та ризики такого розвитку». Феноли, фталати і фітоестрогени належать до хімікатів, які негативно позначаються на функції ендокринної системи. Вони зустрічаються в найрізноманітніших товарах широкого вжитку, таких як лак для нігтів (для підвищення його міцності), косметичні засоби, парфуми, лосьйони та шампуні, де вони є носіями аромату. Деякі з них використовуються для поліпшення гнучкості та міцності пластмас, таких як ПВХ, інші застосовуються як компонент покриття для ліків або в харчових добавках, щоб подовжити час вивільнення діючої речовини. У дослідженні, проведеному д-р Вольф разом із СьюзенТейтельбаум та іншими дослідниками з відділів педіатрії та мікробіології, брали участь дівчатка з околиць Східного Гарлему, що належать до унікального меншини, якій притаманний високий рівень ризику, та тисяча сто п'ятьдесят дівчат з Нью-Йорка, Цинциннаті і Північної Каліфорнії. На момент початку дослідження дівчаткам було 6- 8 років, а на момент аналізу результатів їм було по 7-9 років. Дослідники проводили аналіз сечі на наявність фенолів, фталатів і фітоестрогенів – загалом вивчали 19 окремих біомаркерів сечі. Отримані дані показали, що хімічні сполуки всіх трьох класів значно поширені в досліджуваній популяції і що у дівчаток, які зазнавали  впливу високих рівнів деяких хімічних речовин, рано розвивалися молочні залози. Найбільш сильний вплив був притаманний фталатам і фітоестрогенам. Саме ці речовини характеризуються найвищим ризиком. Одна речовина класу фенолів, два фітоестрогени і деякі з фталатів (які зустрічаються в будівельних матеріалах і пластикових трубах) викликали затримку статевого дозрівання. Поряд з цим деякі фталати, які зустрічаються у лосьйонах і шампунях, особливо ароматизованих, викликали ранній розвиток молочних залоз і ріст волосся на лобку. «Ми вважаємо, що під час розвитку молочної залози існують певні періоди вразливості. Є підстави вважати, що ці хімічні речовини можуть також впливати на ризик розвитку раку молочної залози в зрілому віці, – відзначає д-р Вольф. –Харчові звички також можуть мати негативні наслідки. Необхідні подальші дослідження, щоб визначити, наскільки сильний цей зв'язок». Згідно з даними попередніх досліджень, індекс маси тіла (ІМТ) також позначається на особливостях статевого дозрівання. Близько третини дівчаток, які брали участь у дослідженні, мали надмірну вагу, що також є показником для раннього розвитку молочної залози. Дослідники продовжують вивчати вплив дієти на пубертатний розвиток і можливий ризик раку молочної залози. «Ці хімічні речовини є надзвичайно поширеними, – зазначає д-р Вольф, – тож їх вплив на загальне населення є значним.»
Ви тут: Home RSS-новини