Уточнення діагнозу в клінічній діагностиці раку молочної залози

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Уточнення діагнозу в клінічній діагностиці раку молочної залози

(0 голосів)

pathologic-study-breast-cancerПатоморфологічне дослідження

На підставі даних анамнезу, клінічного обстеження і методів візуалізації (мамографія та УЗД) молочних залоз лікар ставить пацієнтці клінічний діагноз, тобто робить припущення про доброякісний або злоякісний характер патології. Для постановки остаточного діагнозу на завершальному етапі діагностики необхідно вивчити мікроскопічні характеристики клітин і тканин, які дають змогу правильно визначити гістологічний тип пухлини, а також стан регіонарних лімфовузлів. Це має велике значення для лікаря у плануванні подальшої терапії і враховується в прогнозі захворювання.

Після вилучення за допомогою голкової або хірургічної біопсії тканини молочної залози (або лімфовузла) вона спрямовується для патоморфологічного дослідження (цитологічного або гістологічного) для визначення — чи є дана тканина раковою.

Гістологічне дослідження займає певний проміжок часу і не може бути прискорене, тому що для дослідження вилучених зразків тканин під мікроскопом необхідна його підготовка. Здійснюється гістологічна проводка (зневоднення тканин), запаювання зразка в парафінові блоки, в яких він може зберігатися тривалий час, та підготовка до аналізу під мікроскопом шляхом нарізання на тоненькі пластинки гострим ножем приладу для різання блоків (мікротом). Потім нарізані пластинки кладуть на скло, звільняють від парафіну та проводять забарвлення різними барвниками, що дає змогу вирізняти під мікроскопом різні структурні елементи клітин і міжклітинної речовини.

Але якщо під час проведення хірургічної операції перед хірургом постає необхідність швидкого визначення патологічного процесу, щоб визначитися з обсягом операції, то існує метод надшвидкого виконання методики підготовки зразка, суть якого — в заморожуванні тканин у воді і подальшому виконанні дослідження.

Гістологічна характеристика РМЗ повинна включати визначення:

1

Гістологічної форми пухлини

2 Ступеня злоякісності або диференціювання (спирається на ступінь структурного і клітинного атипізму, на вираженість проліферативних процесів)
3 Наявності або відсутності інфільтрації в лімфатичному вузлі та по його периферії
4 Ступеня поширення пухлинного процесу (наявність пухлинних клітин у кровоносних та лімфатичних судинах)
5 Стану регіонарних лімфовузлів

Діагноз, встановлений на підставі аналізу результатів мікроскопічного дослідження клітин і тканин, називається патоморфологічним діагнозом (патоморфологічна верифікація діагнозу).

Цитологічне дослідження (cytus — клітина, logos — дослідження) — це дослідження під мікроскопом будови клітинних елементів у цитологічному препараті (мазку — зазвичай він робиться на предметному скельці) з метою встановлення діагнозу доброякісної або злоякісної пухлини і доброякісних уражень. Відмінність цитологічного дослідження від гістологічного полягає в тому, що вивчаються не зрізи тканин, а клітини.

Висновок базується на особливостях зміни компонентів структури клітин — ядра, цитоплазми, ядерно-цитоплазматичних співвідношеннях, утворення структур і комплексів клітин. Загалом, цитологічне дослідження широко застосовується в медицині не тільки як діагностичний, але і як скринінговий метод за наявності різних захворювань (також під час масових профілактичних оглядів населення).

Вірогідність цитологічного методу у випадку пухлин молочної залози визначається як досить висока — 95,8-97,4% випадків, коли співпадають цитологічний і гістологічний діагноз; 2,3-8,6% досліджень виявляються невдалими через похибки в отриманні матеріалу для досліджень.
Кожен вид патоморфологічного дослідження обов'язково завершується формулюванням висновку дослідження.

Імугноногістохімічне дослідження на наявність пухлинних маркерів

immunohistochemica-study breast-cancerЯкщо пацієнтці поставлено діагноз «рак молочної залози», то дослідження самої пухлини на наявність деяких хімічних сполук допомагає лікарю визначити вірогідність розповсюдження злоякісного процесу, а також визначитися щодо вибору тактики лікування.

Такі хімічні сполуки називаються біологічними маркерами. Вони бувають розчинними і їх визначають у сироватці крові (наприклад, раково-ембріональний антиген — РЕА), а також клітинними (тканинними), або молекулярними маркерами.

На сьогоднішній день у лабораторії визначають значну кількість маркерів, за рівнем яких можна мати уявлення про різноманітні біологічні процеси, такі як проліферація (збільшення кількості клітин), апоптоз (запрограмована загибель клітини), васкуляризація (ріст кровоносних судин), диференціювання (спеціалізація клітин для виконання функцій), чутливість до хіміотерапії та інші. Отже, молекулярні маркери характеризують індивідуальні особливості пухлини.

У випадку раку молочної залози визначення молекулярних маркерів проводять для:

1 Оцінки чутливості пухлинних клітин до різних видів терапії (гормонотерапії, хіміотерапії)
2 Пошуку індивідуального підходу під час призначення ад'ювантної терапії на занедбаних стадіях раку молочної залози (індивідуалізація лікування)
3 Формування груп ризику серед хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях, які не можуть проходити ад'ювантну терапію


Для визначення чутливості пацієнтки до гормонотерапії необхідно провести дослідження пухлинних клітин на наявність рецепторів до стероїдних гормонів (рецепторів до естрогенів (РЕ) і прогестерону (РП).

Рецептори стероїдних гормонів — це білки, розташовані на поверхні і всередині клітин (у тому числі і пухлинних), які зв'язують молекули стероїдних гормонів, що потрапляють із током крові до тканин. Утворений у результаті їх взаємодії комплекс (рецептор-гормон) запускає цикл молекулярних подій у клітині, за рахунок чого здійснюються різноманітні біологічні ефекти стероїдних гормонів.

Молочна залоза є гормоночутливим органом (тобто її розвиток і функціонування залежить від різних гормональних факторів, у тому числі і від впливу стероїдних гормонів). Клітини молочної залози, а також і пухлинні клітини можуть містити рецептори до стероїдних гормонів. Визначення кількості рецепторів до стероїдних гормонів надзвичайно важливо для призначення гормональної терапії, оскільки сутність гормональної терапії полягає в тому, щоб унеможливити потрапляння стероїдних гормонів (естрогенів і прогестерону) всередину пухлинної клітини і здійснення ними функцій, які призводять до збільшення росту пухлинних клітин і підвищення їх метастазування. Таким чином, можна сказати, що рівень рецепторів стероїдних гормонів є показником для призначення або не призначення гормональної терапії.

Найбільш сучасним методом визначення рецепторного статусу (тобто рівня рецепторів гормонів) пухлинних клітин є імуногістохімічний метод. В основі методу лежить імунологічна реакція антиген-антитіло, а зовнішнім доказом проходження цієї реакції є специфічне забарвлення зрізів пухлини. Зрізи пухлин, як і в гістологічному методі дослідження, отримують шляхом різання зразків пухлини, запаяних у парафінові блоки, із застосуванням мікротому.

В імуногістохімічному методі під час використання спеціальних реактивів, що містять антитіла до рецепторів стероїдних гормонів, виникає специфічне забарвлення якраз у тих місцях тканини, де проходить реакція між цими антитілами реактивів та антигенами (тобто білками-рецепторами стероїдних гормонів), які містяться в тканині. По цьому забарвленню і можна мати уявлення про наявність у клітині рецепторів стероїдних гормонів.

breast-cancer-estrogen-receptor    breast-cancer-progesterone-receptor
Імуногістохімічне виявлення рецепторів естрогенів (RE) у тканині раку молочної залози. Специфічне ядерне забарвлення низької, помірної і високої інтенсивності мають більш ніж 70% пухлинних клітин. Імуногістохімічне виявлення рецепторів прогестерону (RP) у тканині раку молочної залози. Специфічне забарвлення різного ступеня інтенсивності мають більш ніж 50% пухлинних клітин.

Результати імуногістохімічного визначення кількості РЕ і РП по бальній шкалі від до 3+ інтерпретують наступним чином:

O РЕ і РП-негативний рак молочної залози (відсутність продукту реакції в ядрах 1% або менш ніж 1% пухлинних клітин)
1 РЕ і РП-позитивний (виявлення продукту реакції в ядрах 1-30% пухлинних клітин)
2 РЕ і РП-позитивний (виявлення продукту реакції в ядрах 30-70% пухлинних клітин)
3 РЕ і РП-позитивний рак молочної залози (виявлення продукту реакції в ядрах більш ніж 70% пухлинних клітин)

На сьогоднішній день обов'язковим, разом із дослідженням рівня рецепторів стероїдних гормонів, є дослідження рівня білка під назвою HER2/neu (читається як «хер 2 неу», від англійського — Human Epidermal Growth Factor — епідермальний фактор росту людини).

HER2/neu — це рецептор до білка — епідермального фактору росту. HER2/neu має трансмембранне розташування (розташований через всю мембрану клітини), відіграє важливу роль у ключових процесах клітини — диференціюванні, проліферації, апоптозі. Тому визначення HER2/neu дуже важливо для визначення ступеня поширеності пухлинного процесу, прогнозу захворювання на рак молочної залози та призначення адекватної терапії.

Сучасне лікування раку молочної залози неможливе без визначення статусу HER2/neu. Оцінка рівня HER2/neu дозволяє цілеспрямовано призначати препарати Герцептин та Лапатаніб, які ефективні тільки за наявності позитивних значень HER2 у клітинах раку молочної залози.

«HER2/neu-позитивний» рак молочної залози — це ситуація, коли відбувається збільшене напрацювання (оверекспресія, надекспресія, гіперекспресія) рецептора HER2/neu, або ж відбувається збільшення кількості копій гена, що кодує цей білок. Така форма раку молочної залози спостерігається у 25% пацієнток.

breast-cancer-her-2

Імуногістохімічне виявлення білка HER 2. Повне забарвлення клітинних мембран більшості пухлинних клітин

Це захворювання характеризується агресивним перебігом, такий рак молочної залози вирізняється швидким ростом і розповсюдженням. Рак молочної залози з нормальним вмістом гена і білка HER2/neu називається «HER2/neu-негативним», він визначається у 75% пацієнток, хворих на рак молочної залози.

Імуногістохімічним методом досліджують кількість білка HER2/neu в клітинах молочної залози, як і у випадку рецепторів естрогенів і прогестерону, за допомогою спеціального забарвлення, інтенсивність якого збільшується з кількістю білка в досліджуваному зразку. Інтенсивність такого забарвлення оцінюється по бальній шкалі від до 3+.

Інтерпретують результати таким чином:

O HER2/neu-негативний рак молочної залози (відсутність продукту реакції або виявлення його на мембранах менш ніж 10% клітин пухлини)
1+ чи+ HER2/neu-негативний рак молочної залози (виявлення незначної кількості продукту реакції на мембранах більш ніж 10% (до 24%) клітин пухлини)
2+ чи ++ Значення на межі, обов'язкова повторна перевірка HER2/neu статусу (виявлення помірної кількості продукту реакції на мембранах більш ніж 10% (25-75%) клітин пухлини)
3+ чи +++ HER2/neu-позитивний рак молочної залози (сильне виявлення продукту реакції на мембранах (безперервно по контуру мембран) більш ніж 75% клітин пухлини)

 

 

Прочитано, разів: 1182 Останнє редагування Понеділок, 28 квітня 2014 13:08
Ви тут: Home Симптоми та діагностика РМЗ Клінічна діагностика РМЗ Уточнення діагнозу в клінічній діагностиці раку молочної залози