Схеми хіміотерапії

Науково-освітній інтернет-портал ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Первинна профілактика, діагностика і лікування хворих на рак молочної залози

Схеми хіміотерапії

(0 голосів)

chemotherapyХіміотерапія (ХТ) використовує фармакологічні препарати для ослаблення/руйнування ракових клітин в організмі хворого, включно клітин у ділянці первинної пухлини і тих клітин, які могли потрапити через кровообіг до інших органів і тканин.

У більшості випадків хіміопрепарати призначають у комбінаціях за так званими спеціально розробленими схемами.

Найчастіше стандартні ХТ схеми включають препарати з однієї чи двох груп хіміопрепаратів, а саме:

1 Антрацикліни, що є хімічно подібними до антибіотиків (адріаміцин, даунорубіцин, епірубіцин)
2 Таксани (таксол, таксотер, абраксан)

Стандартні схеми хіміотерапії у випадку РМЗ наступні:

CMF: цитоксан (циклофосфамід), метотрексат + 5-фторурацил
CEF: цитоксан (циклофосфамід) + елленс (епірубіцин) + 5-фторурацил
FAC: фторурацил, адріаміцин (доксорубіцин)+ цитоксан (циклофосфамід)
CAF: цитоксан (циклофосфамід) + адріаміцин (доксорубіцин) + фторурацил (5-фторурацил)

(У схемах FAC та CAF застосовують однакові препарати, але в різних дозах і з різною курсовою частотою).

АТ: адріаміцин (доксорубіцин) + таксотер (доцетаксел)
AC ± T: адріаміцин (доксорубіцин) + цитоксан з/без таксола (паклітаксел) чи таксотера (доцетаксел)
TAC: таксотер (доцетаксел) + адріаміцин (доксорубіцин) + цитоксан (циклофосфамід)
GET: гемзар (гемцитобін) + елленс (епірубіцин) + таксол (паклітаксел)

На сьогодні існує понад 30 різних схем ХТ, які ґрунтуються на органотропності препаратів та індивідуальній чутливості пухлин до лікування. За неможливості визначення індивідуальної чутливості пухлин у схеми XT включають препарати, які діють на різні фази клітинного циклу.

Головною причиною неефективності лікування (відсутність істотних змін у підвищенні виживання хворих) є резистентність новоутворення до протипухлинних препаратів. Підвищення ефективності XT полягає як у подоланні множинної лікарської резистентності (хіміорезистентності), так і в підвищенні чутливості клітин пухлини до протипухлинних препаратів.

У разі застосування хіміопрепаратів важливо виключити ймовірність розвитку резистентності до цитостатиків, адже таке лікування може призвести до пригнічення протипухлинної резистентності організму, стимуляції росту стійких клонів і швидкого розвитку віддалених метастазів. Саме тому визначення чутливості до цитостатиків, на підставі чого здійснюється індивідуальний вибір найбільш оптимальної схеми XT, є запорукою підвищення ефективності лікування.

Відповідно до стандартів лікування хворих на РМЗ визначено наступні основний та додатковий переліки схем хіміотерапії.

Основний перелік схем

Основний перелік схем медикаментозного лікування:

Системна ПХТ

CMF: кожні 3 тижні
циклофосфамід (600 мг/м2 — в/в 1, 8 дні) + метотрексат (40 мг/м2- в/в 1, 8 дні) + флуороурацил (600 мг/м2 — в/в 1, 8 дні)
Під час неоад’ювантного лікування після 2-х курсів хіміотерапії проводять аналіз відповіді пухлини за критеріями RECIST

АС: кожні 3 тижні
доксорубіцин (60 мг/м2 — в/в 1 день) + циклофосфамід (600 мг/м2 — в/в 1 день)

FAC: кожні 3 тижні
циклофосфамід (500 мг/м2 — в/в 1 день) + доксорубіцин (50 мг/м2 — в/в 1 день) + флуороурацил (500 мг/м2 — в/в 1, 8дні)

Додатковий перелік схем

Додатковий перелік схем

Проводять за умов достатньогоматеріально-технічногозабезпечення

AT: кожні 3 тижні — доцетаксел (75 мг/м2 — в/в 1 день) + доксорубіцин 60 мг/м2 — в/в 1 день)

: кожні 3 тижні — паклітаксел (175 мг/м2 — в /в 1 день) + доксорубіцин (60 мг/2 — в/в 1 день)
кожні 3 тижні до 6 курсів: тегафур (750 мг/м2) 21 день
кожних 3 тижні: капецитабін (1250  мг/м2 2 рази на добу) 14 днів

РТ: кожні 3 тижні до 4-6 курсів — паклітаксел (175 мг/м2) + карбоплатин (300 мг/м2)

VP: кожні 3 тижні — вінорельбін (30 мг/м2) у 1, 8 дні + цисплатин (75 мг/м2) в 1 день
За наявності гіперекспресії Нег2/neu: трастузумаб (навантажувальна доза: 4 мг/кг маси тіла у вигляді в/в інфузії; підтримуюча доза: 2 мг/кг на тиждень) — тривалий період.

Загальні протипоказання до призначення хіміотерапії (ХТ) згідно із Стандартами лікування хворих на РМЗ:

1 Тяжкий стан хворого внаслідок декомпенсованих порушень функції печінки, нирок, ендокринних залоз,
2 Стійка лейкопенія, агранулоцитоз, анемія.

Неоад'ювантна поліхіміотерапія

Особливого поширення у лікуванні РМЗ останнім часом набула неоад'ювантна поліхіміотерапія (НАПХТ), що дає змогу розширити показання до виконання органозберігаючих операцій. Беручи до уваги системний характер РМЗ, більшість онкологів вважають XT пріоритетною серед інших методів неоад'ювантного лікування. За умови її застосування можна досягти максимальної девіталізації пухлини, що дозволяє знизити проліферативний потенціал ракових клітин, підвищити абластику хірургічних втручань, знизити ризик розвитку рецидивів та метастазів.

Потенційними перевагами НАПХТ вважають зменшення біологічної активності пухлинних клітин як у пухлинному осередку, так і у віддалених мікрометастазах, створення сприятливих умов для проведення органозберігаючої або радикальної операції, зниження вірогідності генералізації РМЗ, надання можливості визначення чутливості пухлини. Сучасний стандарт лікування РМЗ полягає у застосуванні 4-6 курсів НАПХТ.

Оптимізація цитотоксичної терапії у випадку РМЗ є одним із найперспективніших напрямів покращання результатів лікування. Розробки у цій галузі дають можливість потенціювати ефективність XT за рахунок, по-перше, створення нових препаратів; по-друге, удосконалення методів транспорту ліків до пухлини; по-третє, застосування високодозових багатокомпонентних режимів; по-четверте, використання модифікаторів XT та, по-п'яте, призначення індивідуалізованих хіміотерапевтичних режимів.

Недостатній терапевтичний ефект після системного введення хіміопрепаратів, ураження не тільки пухлинної, а й здорових тканин, висока токсичність XT у разі внутрішньовенного введення зумовили необхідність використання методів реґіонарної XT. Проведення внутрішньоартеріальної XT шляхом селективної катетеризації судин, які живлять новоутворення та його реґіонарні метастази, часто має значні переваги перед системною XT. У разі застосування ангіографічних методів для підведення хіміопрепаратів безпосередньо до пухлини ефективність внутрішньоартеріального введення підвищується.

Ад'ювантна системна поліхіміотерапія

Актуальним на сьогодні є застосування ад'ювантної системної ПХТ. Вихід пухлинних клітин внаслідок хірургічного втручання у циркулюючу кров вважають одним із найважливіших факторів, здатних погіршити результати лікування РМЗ, та зумовлює застосування методів знищення гематогенних мікрометастазів. Теорія «мінімальної післяопераційної залишкової хвороби» передбачає збереження в організмі пацієнта після видалення основного новоутворення злоякісних клітин, які не визначаються клінічними й інструментальними методами і можуть бути причиною подальшого формування метастазів. Застосування ад'ювантної системної терапії найчастіше забезпечує відтермінування (іноді багаторічне) прогресування захворювання.

Прочитано, разів: 1889 Останнє редагування Субота, 27 лютого 2016 14:27
Ви тут: Home Лікування РМЗ Хіміотерапія Схеми хіміотерапії